- 440 років тому Радивилів у складі Кременецького повіту Волинського воєводства відійшов до Польщі – після Люблінської унії 1569 року.

     - 420 літ із часу страти українського поета-сатирика ХУІ століття Івана Журавницького, який жив і похований у Теслугові (1589).

     - 360 років тому в ході Національно-визвольної війни українського народу в Радивилові побував загін повстанців-козаків, до якого приєдналися й місцеві жителі (1649).

     - 360 років із часу страти польською шляхтою відважного ватажка українського повстанського загону Федора Клекотовського, який діяв у районі Козина (травень 1649)

     - 190 років від дня народження Петра Пет­ровського (1819 – 1892), настоятеля радивилівської парафії, одного з організаторів будівництва церкви св. Олександра Невського.

     - 135 років з часу освячення в Радивилові новозбудованої церкви св. Олександра Невського (1874).

    Відомий конструктор стрілецької зброї Федір Токарев (1871 – 1968) починав свою кар'єру зброяра в Радивилові (Радзивилові), у 12-му Донському козачому полку. Минає 40 років з часу смерті Федора Васильовича. Він створив ручний кулемет МТ (Максима - Токарева) зразка 1925 р.; пістолет ТТ (Тульський Токарева) зразка 1930 р.; самозарядну рушницю Токарева зразка 1938 р. Зброя, створена Ф.В. Токаревим, широко застосовувалася радянськими воїнами у боях з гітлерівськими загарбниками в роки війни. Ф.В.Токарев за його заповітом похований у Тулі на Всіхсвятському кладовищі.

У документах Луцького замку Радивилів уперше згадується в акті від 21 травня 1564 року - у скарзі зем'янина (землевласника) Данила Рогозинського "об отнятии у него из заставы урядником местечка Радивилова, имения воеводы Виленского Миколая Радивила, паном Иваном Патрикеем нескольких человек крестьян в селе Перенятине". Цей дещо ускладнений для сприйняття запис середньовічного документаліста слід розуміти так: представник віленського воєводи, у маєток якого входив і Радивилів, забрав у Рогозинського селян, котрі були передані йому у вигляді застави за якийсь борг, причому забрав, борг не повернувши.

    Моє дослідження про друга О.Пушкіна – Петра Каверіна, який останні роки свого життя провів у Радивилові (тоді – Радзивилів), привернуло увагу багатьох шанувальників літературної старовини. Будучи опублікованою на кількох сайтах в Інтернеті, стаття отримала відгуки пушкінознавців. Висловлені й зауваження з приводу допущених мною неточностей, запропоновані суттєві доповнення, що дає підстави звернутися до цієї теми ще раз.

    У неділю на “Козацьких Могилах” у с.Пляшевій Радивилівського району було багатолюдно – як і щороку, коли у дев’яту неділю після Великодня тут вшановують пам’ять українських козаків, полеглих у битві під Берестечком. Нинішня річниця битви – 357-ма.