Pages

Categories

Search


Світ захоплень земляка

by
Січень 27, 2010
КУЛЬТУРА
No Comment

\"Леонід

   У Радивилів приїхав Леонід Воронко, член Спілки журналістів Росії, який працює в газеті міста Морозовськ Ростовської області. Зайшов у редакцію районної газети «Прапор перемоги», спілкувався і з кореспондентами «Радивилів.net». Леонід Михайлович народився 1960 року в Радивилові, тут закінчив середню школу №1.

     Навчався в Бродівському педучилищі, Харківському вищому військово-авіаційному інженерному училищі. Служив авіаційним інженером (майор запасу). Без відриву від служби в 2002 році з червоним дипломом закінчив факультет журналістики Ростовського університету.

ДИВИСЬ МАЛЮНКИ ЛЕОНІДА ВОРОНКА (НАТИСКАЙ)

\"Леонід

    У Радивилів приїхав Леонід Воронко, член Спілки журналістів Росії, який працює в газеті міста Морозовськ Ростовської області. Зайшов у редакцію районної газети «Прапор перемоги», спілкувався і з кореспондентами «Радивилів.net». Леонід Михайлович народився 1960 року в Радивилові, тут закінчив середню школу №1.

     Навчався в Бродівському педучилищі, Харківському вищому військово-авіаційному інженерному училищі. Служив авіаційним інженером (майор запасу). Без відриву від служби в 2002 році з червоним дипломом закінчив факультет журналістики Ростовського університету. 
     Як художник був учасником більше 20 персональних виставок живопису та графіки, в тому числі в Дрездені, Фінстервальде, Гросенхайні, Кьонігсвустерхаузені (Німеччина), Ростові-на-Дону, Волгодонську, Харкові, Мінську.
     Слід зазначити, що Леонід Воронко виростав у мистецькій родині. Потяг до художньої творчості прищепив батько, Михайло Прокопович, чиї картини не раз можна було бачити на виставках у Радивилові. Брат Леоніда – Ростислав Воронко закінчив з відзнакою Львівську художню академію, виставляє свої картини на міжнародних виставках, зокрема в Німеччині. Художню академію закінчила й сестра Леоніда – Зоя Клименко.
     Леонід Воронко друкував свої малюнки у місцевих та центральних виданнях Росії, ілюстрував книги. Як журналіст, літератор друкується з ліричними етюдами, віршами, були публікації і в журналах «Огонек», «Советский воин». 
     Живучи вдалині від України, не забуває рідної української мови, пише твори як російською, так і українською. А ще – захоплюється художньою фотографією.
     Районка ознайомила читачів газети з деякими малюнками Леоніда Воронка, вмістила і його вірш, написаний у різдвяні дні.

Зимове надвечір’я

Присвячую моїм батькам

Марії Трохимівні і Михайлу Прокоповичу


Неначе з казки місто.
Зима все набирає
силу і красу.
Дивлюсь: калина
в пурпуровому намисті
Зсипає сніг,
як срібную росу.
Довкола сутеніє.
І підмерзають щоки і носи.
Оглянешся – аж серце мліє
Від тої Божої краси.
І сіре небо пломеніє
Від радісних вогнів.
Зима, здається, молодіє
Від череди святкових днів.
Йду містом я засніженим,
Мережить сніг моє волосся
Й гілки акації підстрижені.
З дітьми спішать дорослі.
Одні підуть з вертепом нині,
З колядками й дарунками,
до речі.
А інші – в гості до родини.
І понесуть вечерю
в святий вечір.
Щасливий гам стоїть
над містом,
Радіє святу вся земля…
Колядникам надворі
стало тісно,
Різдву радію щиро й я.
В лікарню кваплюся
до мами,
Її сердечно привітати.
Вона завжди в думках
із нами.
Вона найкраща в світі мати.
Замріяні ялинки
у дворі лікарні,
А у палатах –
біль, і сміх, і сльози.
Чудові лікарі,
медсестри гарні,
Допоможи їм, Боже.
І несподівано – о диво! –
Тут не пройти вже
без оглядки –
Крізь біль, недугу й сльози
З лікарняних вікон –
різдвяні колядки…
В вечірню пору різдвяну
Мелодії з сердець
увись злітають.
Різдво –
велику, славну новину –
Колядники
для світу сповіщають.
Отак в житті буває:
В одному місці радість
з сміхом,
А в другому –
така журба гуляє
З незваним лихом.
І тільки тихо-тихо
На Радивилів пада сніг.
Хай Мати Божа
відвертає лихо,
Щоб кожен з нас
зимі радіти міг.


Леонід Воронко.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *