Pages

Categories

Search


Великодні традиції Радивилівщини

by
Березень 31, 2010
КУЛЬТУРА
No Comment

\"\"

    Минає страсний тиждень. Чи не найбільше обрядів і дійств пов’язано з Чистим четвергом (його називають ще Великодній, Страстний). Традиційно господині готували обрядові паски.

    У нашому селі Сестрятині спрадавна особливо стежили, щоб  не було порушено звича­євих форм, коли саджали паску в піч. Усіх, хто був у хаті, просили вийти на двір –”щоб не потривожити пасок”. Коли саджали першу паску в піч, її хрестили, приказу­ючи: ”Гос­поди, благослови”. Дрова в пе­чі підпалювали гілками сухої свяченої верби, тим самим і відбувається освячення печі. В Чистий четвер уже зранку починали мити, прибирати в оселі та на подвір’ї.

    Казали, щоб у дітей не боліла голівка та не випадало волосся, їх постригали в Чис­тий четвер. Ще обов’язково купали дітей у цей день – щоб були здоровими та довго жили.   У цей день годилось  очисти­тись водою і хворим людям.

     У Чистий четвер годилося зробити свічку.  Її несли на Страсть до церкви, звідси і походить назва “страсна”. По відправі в церкві потрібно принести “живий вогонь” свічки додому. Не дай Боже, якщо він загасне дорогою (що вважа­лося поганою ознакою), його годилось оживити  в сусіда – “бо засвічувати можна лише з “живого полум’я”.

     Вдома полум’ям страсної свічки випалювали хрест угорі на одвірках – “щоб лиха нечисть оселю минала”. Цей хрест зберігали протягом року як оберіг від пожежі. Страсну свічку запалювали під час громовиці – “щоб блискавка хати не спалила і щоб буря скоріше вщухла”. Також страс­ну свічку запалювали, якщо в сім'ї  хтось із рідних був тяжко хворий, молячись за його одужання. 

\"\"    Минає страсний тиждень. Чи не найбільше обрядів і дійств пов’язано з Чистим четвергом (його називають ще Великодній, Страстний). Традиційно господині готували обрядові паски.

    У нашому селі Сестрятині спрадавна особливо стежили, щоб  не було порушено звича­євих форм, коли саджали паску в піч. Усіх, хто був у хаті, просили вийти на двір –”щоб не потривожити пасок”. Коли саджали першу паску в піч, її хрестили, приказу­ючи: ”Гос­поди, благослови”. Дрова в пе­чі підпалювали гілками сухої свяченої верби, тим самим і відбувається освячення печі. В Чистий четвер уже зранку починали мити, прибирати в оселі та на подвір’ї.

    Казали, щоб у дітей не боліла голівка та не випадало волосся, їх постригали в Чис­тий четвер. Ще обов’язково купали дітей у цей день – щоб були здоровими та довго жили.   У цей день годилось  очисти­тись водою і хворим людям.

     У Чистий четвер годилося зробити свічку.  Її несли на Страсть до церкви, звідси і походить назва “страсна”. По відправі в церкві потрібно принести “живий вогонь” свічки додому. Не дай Боже, якщо він загасне дорогою (що вважа­лося поганою ознакою), його годилось оживити  в сусіда – “бо засвічувати можна лише з “живого полум’я”.

    Вдома полум’ям страсної свічки випалювали хрест угорі на одвірках – “щоб лиха нечисть оселю минала”. Цей хрест зберігали протягом року як оберіг від пожежі. Страсну свічку запалювали під час громовиці – “щоб блискавка хати не спалила і щоб буря скоріше вщухла”. Також страс­ну свічку запалювали, якщо в сім'ї  хтось із рідних був тяжко хворий, молячись за його одужання. 

    І ось після сумних, страсних днів  приходить світлий праз­ник Воскресіння Христового. Ісус Христос приняв тяжкі муки та смерть на хресті за гріхи наші і воскрес на третій день,  як було написано в Святому письмі. Тим самим він здолав смерть і дарував душам нашим життя вічне. Радійте люди, веселіться! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!. І люди радіють, веселяться.

    Подальші нотатки написані на етнографічних матеріалах, зібраних працівниками клубних установ нашого району.

    Колись біля церкви на Великдень,  після вечірньої від­прави “грали галі”. Так називали різного роду забави. Діти, молодь, дорослі співали гаївки, водили хороводи, грали в ігри. А ще на Великдень церква була відкрита цілий день і всім бажаючим можна було дзвонити у дзвони. Вва­жається, що сила звуку дзво­нів руйнує погану ауру люди­ни. Такі факти записані в Дружбі (колишня Дранча), Башарівці.

    Взагалі свято Великодня багате та цікаве своїми обря­дами. У Пасхальну ніч не можна лягати спати,  кажуть,  щоб нечиста сила не присни­лась. Ідучи до церкви у цю ніч, світло в домівках не гасили – “щоб його було видно ангелам,  які літають над оселями». Дотепер у селах району збе­рег­лася традиція у Великодню ніч палити в різних місцях, але найголовніше біля церкви – «одіяніє» (вогнище). З вечора до світанку молодь, та й літні чоловіки палять цей вогонь, щоб було видно ангелам, які літають над селом, чи, може, вбачаючи в цьому згадку про страждання, смерть та воскре­сіння Ісуса Христа, чи для того, щоб освітити Йому дорогу, чи, можливо, це теж засіб очищен­ня душі.

    До нашого часу існує в Солоневі цікавий звичай: після освя­чен­ня паски в храмі, при­йшовши додому зі свяче­ним, обходять тричі довкола обістя – «щоб мишей та щурів не було». Тоді заходять до хати, запалюють пасхальну свічку, сідають «розговлятись» (спожи­вати освячену пасхальну їжу). Доки готують на стіл, несуть окра­єць свяченого хліба та паски, посипані свяченою сіллю, худобі (у кого є корівка,  телятко), щоб хвороби не чіплялися. У Сестрятині після “розгов­лянь” крихти їжі, шка­ра­­лупу зі свячених яєць зако­пують на дворі (в землі видря­пують маленькі рівці у вигляді хреста і посипають туди крихти) – по чотирьох кутках будинку, як оберіг від усього злого, а також по чотирьох кутках на полі, де посіяно озимину, щоб не вилягала.

     Ця гаївка записана в Сест­ря­­тині від Раїси Миронівни Парійчук:

 

«В нашім селі на горбочку, 

Стоїть церква на видочку, 

Коло неї,  як ті квіти,

Ходять старші, ходять діти.

Коло неї,  як ті квіти,

Ходять старші, ходять діти.

Посходились до горбочка

Дівчатонька й парубочки.

Заспіваймо, дівчатонька,

Веселої гаївоньки, 

Нехай люди звеселяє: 

Ісус з гробу воскресає!»

 


 

Любов Федорчук,

методист районного будинку-культури.

(З районної газети «Прапор перемоги»).


 

 

 



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *