Pages

Categories

Search


Грані пошуку

by
Вересень 8, 2008
СТАТТІ
No Comment

Складна штука історія. Уже більш як 64 роки тому відгриміли зал­пи війни на нашій землі. Але тільки тепер, на 66 році свого життя, донька фрон­товика змогла мовити крізь сльо­зи:\”Я знайшла тебе, батьку\”.

Дідусь і бабуся цієї немолодої жінки, чехи за національністю, у першій по­ловині минулого сто­ліття жили в селі Бо­гу­шів­ка під Луцьком. Її мати, Слава В\’я­чеславівна, після вста­новлення на Західній Ук­ра­­­їні радянської влади вла­ш­тувалася на роботу в одну з військових частин, що дислокувалася тоді у Лу­цьку, там і познайомилася з віськовослужбовцем Анд­рієм Степановичем Си­ро­квашиним, 1918 р.н., урод­женцем міста Смоленська.

Молоді по­кохали одне од­ного. Поб­ралися. Але не­довго ті­ши­лися молодята сімейним щастям. Розпо­чалася війна. Частина, в якій служив Си­роквашин, теж з боями від­ступила на Схід. Подружжя листува­лося, наскільки це вдава­лося в умовах війни. Про народження у 1943 ро­ці доньки чер­во­но­ар­мі­єць-кавалерист дізнався на фронті.

Влітку 1944 року Слава В\’ячеславівна отримала похоронку на чоловіка. Повідомлялося, де і за яких обставин загинув рядовий А.С.Сироквашин. 

І ось Надія Анд­ріївна, нарешті, змогла вшанувати світлу пам\’­ять батька, запалити свічку на могилі… 



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *