Pages

Categories

Search


Викрадена Почаївська ікона Божої Матері – в Козинському замку

by
Липень 12, 2013
НОВИНИ
No Comment

17 липня в селі Козині
відзначатимуть 525-у річницю від першої письмової згадки про поселення. З цієї
нагоди вміщуємо дослідження В.Ящука, яке було опубліковане в матеріалах
науково-практичної конференції \”Берестецька битва – відгомін боротьби за
віру Христову\” (Рівне, 2013). 

У зв’язку з Берестецькою битвою
1651 року декілька разів у документах того часу, що їх опрацьовують сьогочасні
історики, згадується містечко Козин (нині село Радивилівського району
Рівненської області). Іноді воно включене у версії розвитку подій.

Наприклад, І.Свєшніков у своїй
монографії «Битва під Берестечком» (Львів, «Слово», 1993) висловлює таку думку
про час, що передував битві: «Хмельницький, мабуть, йшов біля Кременця на
переправу через р.Пляшівку в Козині… а далі через села Боратин, Хотин, Рідків…
до Острова. …На переправу в Козині першими підійшли татарські загони. З цього
можна зробити висновок, що якусь частину козацьких полків Хмельницький послав з
Іслам-Гіреєм, а попереду його військ йшла частина татарів…»

 

 

17 липня в селі Козині
відзначатимуть 525-у річницю від першої письмової згадки про поселення. З цієї
нагоди вміщуємо дослідження, яке було опубліковане в матеріалах
науково-практичної конференції \”Берестецька битва – відгомін боротьби за
віру Христову\” (Рівне, 2013). 

У зв’язку з Берестецькою битвою
1651 року декілька разів у документах того часу, що їх опрацьовують сьогочасні
історики, згадується містечко Козин (нині село Радивилівського району
Рівненської області). Іноді воно включене у версії розвитку подій.

Наприклад, І.Свєшніков у своїй
монографії «Битва під Берестечком» (Львів, «Слово», 1993) висловлює таку думку
про час, що передував битві: «Хмельницький, мабуть, йшов біля Кременця на
переправу через р.Пляшівку в Козині… а далі через села Боратин, Хотин, Рідків…
до Острова. …На переправу в Козині першими підійшли татарські загони. З цього
можна зробити висновок, що якусь частину козацьких полків Хмельницький послав з
Іслам-Гіреєм, а попереду його військ йшла частина татарів…» [7;104]. Утім, далі
визнає: «Незважаючи на численні пошуки, не вдалося локалізувати місця переправи
козацьких і татарських військ через р.Пляшівку в Козині…» [7;150]. Козин міг
потрапляти в зону військових дій і згодом. Так, 28 червня татари напали на
королівську челядь на пасовиську, багатьох вбили, захопили коней, самі втратили
кілька сотень чоловік, спалили Лешнів та довколишні села, а, будучи відігнані
Конєцпольським, Любомимрським і Чарнецьким за переправу (у Козині? – знак
запитання поставив І.Свєшніков), палили близькі села [7;282]. «…29 червня,
використовуючи сприятливу погоду – дощ і туман, Хмельницький перевів свою армію
через переправу в Козині і разом з татарами атакував ліве крило королівського
війська» [7;104]. Нарешті, в трагічний для козаків та повстанців день 10 липня
1651 року наказний гетьман Іван Богун, облаштувавши три переправи, перевів
уранці дві тисячі козаків з двома гарматками на правий берег річки Пляшівки з
метою забезпечити умови для організованого виведення війська – необхідно було
відігнати польський загін Лянцкоронського. Докладніше про це – в книзв \”Радивилів у перегуках віків\” Володимира Ящука. 

 


 

 

 

                                                                                                                                                                                                                                                                              

               &



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *