Pages

Categories

Search


100 років тому була вперше виконана \”мертва петля\”. Нестеров служив у нашому краї. Приземлявся на станції Рудня-Почаївська

by
Вересень 19, 2013
НОВИНИ
No Comment

 
      \"\"100 років тому льотчик Петро Нестеров у небі над Києвом уперше в історії авіації виконав
фігуру вищого пілотажу \”мертва петля\”, яку  стали називати «петлею Нестерова». Його
частина згодом дислокувалася в Дубні і Бродах.
        А було все так. У 1914 році
Нестерова, якому саме присвоїли звання штабс-капітана, призначили начальником
11 авіаційного загону 3 авіароти. За лічені дні почалася війна, і молодий
офіцер відбув на Південно-Західний фронт. Перед ним поставили завдання проводити
повітряну розвідку; він також провів перші бомбардування спеціальними
артснарядами. Австрійське командування дуже занепокоїлося зухвалими нальотами
аероплану, яким керував Петро Нестеров, і навіть обіцяло велику винагороду
тому, хто його зіб\’є. 
  
     Нестеров прибув у Рівне поїздом 26 липня (8 серпня). Літаки привезли
розібрані, але швидко склали. Тож уже другого дня здійснив політ над містом. 

100 років тому льотчик Петро Нестеров у небі над Києвом уперше в історії авіації виконав
фігуру вищого пілотажу \”мертва петля\”, яку  стали\"\" називати «петлею Нестерова». Його
частина згодом дислокувалася в Дубні і Бродах.
  А було все так. У 1914 році
Нестерова, якому
саме присвоїли звання штабс-капітана, призначили начальником
11 авіаційного загону 3 авіароти. За лічені дні почалася війна, і молодий
офіцер відбув на Південно-Західний фронт. Перед ним поставили завдання проводити
повітряну розвідку; він також провів перші бомбардування спеціальними
артснарядами. Австрійське командування дуже занепокоїлося зухвалими нальотами
аероплану, яким керував Петро Нестеров, і навіть обіцяло велику винагороду
тому, хто його зіб\’є. 
 
Нестеров прибув у Рівне поїздом 26 липня (8 серпня). Літаки привезли
розібрані, але швидко склали. Тож уже другого дня здійснив політ над містом.
Дружині писав: \”Учора приїхали в Рівне, щасливо прибув до командира
корпусу, який прийняв мене дуже добре. Сьогодні вивантажились і вже майже
переїхали на нове місце – наш аеродром\”. Правда, про місто відізвався як
про \”корявеньке\”… Наприкінці стояла адреса: штаб XI армійського
корпусу.
 
Того ж дня льотчики Мрочковський та Передков теж підняли свої крилаті
машини у повітря, а Нестеров злітав у штаб корпусу, вірогідно, в Дубно. 28
липня (10 серпня) авіазагін почав перебазовуватися ближче до фронту – на
аеродром у Дубні. Утім, злітати з польового аеродрому в Рівному ставало дедалі
ризикованіше – від грозових дощів смуга розмокла.
 
І ось перший розвідувальний політ Нестерова. Літак \”Моран\”,
спостерігач – штабс-капітаном Лазарев. У повітрі перебували 1 годину 35 хвилин,
посадка вимушена, добре, що не на зайнятій ворогом території. Петро писав
додому: \”Був на кордоні. Наші зробили кілька пострілів на зворотному
шляху, бо не розібрали: був на висоті 1200 метрів – звичайно, влучень не
було…\” В іншому листі: \”…Ми живемо у невеличкому, щойно зведеному
будиночку, в якому чисто, але сиро, і дверей нема, лиш зовнішні. Живемо, наче
на дачі, біля наших аеропланів. Харчуємося в зібранні або в клубі, а то й
перебиваємося як-небудь\”. Про Дубно думка погана: \”Містечко кепське,
нічого в ньому нема…\”.
 
Нестеров із Рівного продовжував забезпечувати перебазування, а це –
папери, звірки, неув’язки, роздратування… Через перевтому і поквапливістьдопустив три аварії.
 
4 серпня за півтори години без спостерігача подолав повітряний маршрут
Дубно – Рудня-Почаївська – Батьків – Радивилів – Броди – Ясенів – Підкамінь –
Старики – Рудня – Дубно. Причому не просто керував аеропланом, а й вів
розвідку, роблячи відповідні записи. Після приземлення наказав підготувати
\”Моран-3\”, хотів продовжувати розвідувальний політ. Однак укотре
трапилась аварія. Просто дивно, як люди наважувалися на таких ненадійних
машинах здійснювати тривалі перельоти, на них-то й злетіти не завжди
вдава-лося.
 
Лист Петра Нестерова від 7 (20) серпня 1914 року: \”Сьогодні у нас
був серйозний день: усі літали на розвідку. Передков і я літали до неприятеля,
дали деякі дані, стріляли у нас ті і інші, тобто і наші, і австрійці, але толку
не було, бо ми високо піднімались. Літали досить далекої в глибину
Австрії,
якось незвично себе почуваєш, дивлячись на ворога згори\”.
 
8 серпня. Удосвіта Нестеров у польоті із спостерігачем штабс-капітаном
Плотниковим. Маршрут: Дубно – Верба – Козин – Щуровичі – Станіславчик – Броди –
Стоянівка і назад. Вимушене приземлення о 6 годині 15 хвилин на станції
Рудня-Почаївська – прибила до землі злива з поривчастим вітром, навіть не
вдалося втримати під контролем крилату машину, і вона дістала пошкодження.
 
11 серпня. 11-й авіазагін перебазовується у Броди. Нестеров перед від’їздом
з Дубна написав дружині: \”Кожен із нас побував уже по 2-3 рази за кордоном
і зробив розвідку, яка дала ті чи інші відомості. Я відкрив фабрику
\”Моранів\”: встиг поламати три рази \”Моран\”, двічі серйозно,
а один раз став \”на попа\”. Нагадаємо: \”за кордоном\” – це
трохи далі за Радивиловом у напрямку Бродів, адже до 1914 року Радивилів був
останнім прикордонним пунктом Російської держави.
 
За час війни Нестеров устиг здійснити всього 28 бойових вильотів. 26
серпня 1914 року біля містечка Жовква на Львівщині він своїм легким
швидкохідним \”Мораном\” наздогнав і протаранив у хвіст важкий австрійський
літак \”Альбатрос\”, у якому були пілот Франц Маліна і
пілот-спостерігач барон Фрідріх фон Розенталь (вони вели повітряну розвідку
пересування російських військ і були недосяжні для пострілів із землі). Усі
льотчики загинули.
 
27-річного Петра Миколайовича Нестерова з почестями поховали в Києві.
Посмертно його нагородили Георгіївським хрестом 4 ступеня. У 1951 – 1992 роках
місто Жовква носило назву Нестеров.
 
Але не тільки цим подвигом відомий Нестров.
 
У юності захопившись планерами, він вирішив присвятити себе новій як на
той час справі. На першому своєму планері, прив’язаному мотузкою до воза,
запряженого кіньми, розігнався і злетів на 2 – 3 метри. 1911 року вступає в
Петербурзьку офіцерську повітроплавальну школу, де вчився 11 місяців. Ще
навчаючись, здійснив 13-годинний навчальний політ на аеростаті (висота 3,4 км,
дальність 750 верст). У 1912 році був перший самостійний політ, відтак
присвоїли звання військового льотчика.
 
Служачи в Варшаві (тоді в складі Росії), під час одного з польотів
набрав висоту 1600 метрів, чого раніше ніхто не робив, і, вимкнувши мотор,
кругами й вісімками спланірував над містом. Захоплення друзів було
небезпідставним.
 
Подібна система планірування з вимкнутим двигуном допомогла 25 січня
1913 року уникнути катастрофи (зайнявся і зупинився мотор). З травня 1913 року
і до кінця короткого життя біографія льотчика пов’язана з Україною. Тут
встановлюються нові рекорди тривалих перельотів. Тут він здійснив свій видатний
віраж, названий нестеровською \”мертвою петлею\”, через вісім місяців
повторив її.
Володимир ЯЩУК.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *