Pages

Categories

Search


Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

by
Листопад 6, 2013
НОВИНИ
No Comment

       \"\"Листівка з видом пожеженого депо в Радзивилові, виявлена
мною на одному «нерозкрученому» сайті, стала
справжнім відкриттям: ніколи раніше цієї картинки ніде не бачив. Спроба увійти
на той же сайт удруге, трохи згодом, не увінчалася успіхом – він наче розчинився
у світовій інформаційній мережі. Добре, що відразу здогадався записати картинку
на свій комп’ютер.
         Листівка випущена 1915 року, видавництво агентства Суворіна,
напис «догори ногами» порівняно з картинкою на звороті (цитую дослівно, зі
збереженням особливостей написання слів): «Здраствуй дорогая мама и сестрица
Шура. Шлю привет и крепко целую». Далі напис іншим почерком: «Я пока служу.
Слава Богу все благополучно отъ васъ деньги 10 руб. я получилъ за что сердечно
благодарю. Карточки свои я послалъ вамъ съ товарищемъ онъ поедетъ в Петроградъ
и за едетъ къ вамъ я далъ ему карточки затем досвидания. Миша». Ім’я дописано
тим же почерком, яким починали писати лист.
Листівка з видом пожеженого депо в Радзивилові, виявлена
мною на одному «нерозкрученому» сайті, кілька років тому стала
справжнім відкриттям: ніколи раніше цієї картинки ніде не бачив. Спроба увійти
на той же сайт удруге, трохи згодом, не увінчалася успіхом – він наче розчинився
у світовій інформаційній мережі. Добре, що відразу здогадався записати картинку
на свій комп’ютер.

 
Листівка випущена 1915 року, видавництво агентства Суворіна,
напис «догори ногами» порівняно з картинкою на звороті (цитую дослівно, зі
збереженням особливостей написання слів): «Здраствуй дорогая мама и сестрица
Шура. Шлю привет и крепко целую». Далі напис іншим почерком: «Я пока служу.
Слава Богу все благополучно отъ васъ деньги 10 руб. я получилъ за что сердечно
благодарю. Карточки свои я послалъ вамъ съ товарищемъ онъ поедетъ в Петроградъ
и за едетъ къ вамъ я далъ ему карточки затем досвидания. Миша». Ім’я дописано
тим же почерком, яким починали писати лист.
 
Отже, це був лист неписьменного солдата, який у листуванні
мусив звертатися за допомогою до товаришів, можливо офіцерів. У Радивилів він
потрапив звідкись іздалеку, з-під тодішньої столиці Росії. Незважаючи на умови
війни (тривала Перша світова), за сотні кілометрів можна було надіслати або
передати гроші солдатові. Чи багато це – 10 руб.? Мабуть, досить багато, адже
ціна поштової листівки вказана: «Ц. 5 к.».
Ще важлива інформація. На листівці при  назві «Радзивиловъ. Пожарное депо» стоїть
№11. Значить, таких листівок з різними видами було більше десятка. На листівці
з видом вулиці Липової стоїть №6. Є ще кілька: на одній аптека в Радзивилові. І номер листівки – 8. На
другій – базар, листівка з номером 7, на третій – церква Олександра Невського, номер 4, на четвертій – вулиця Вокзальна
(теперішня 24 Серпня). Номер листівки – 1.
 
Вочевидь, відігравали роль листівок не пронумеровані фото з залізничним
вокзалом,  будинком офіцерських зборів і пам’ятником
імператору Олександру ІІ. А що ж було на інших листівках?
 
На жаль, маємо уявлення не про всі відтиражовані сто літ
тому види містечка.
 
Як видно із процитованого запису солдата, він зміг у
Радивилові сфотографуватися, тому й передає свої знімки рідним. Отже, було
фотоательє. Утім, з архівних записів знаємо, що в той час у Радивилові
демонстрували навіть кіно –тоді ще німе, яке необхідно було супроводжувати грою
музиканта-піаніста.
 
Нарешті, спробуймо відповісти на запитання: а де стояли
зображені на знімках пожежне депо, млин, будинок офіцерських зборів, аптека,
пам\’ятник цареві Олександру ІІ? Пожежники чергували, вірогідно, там, де й нині
існує пожежна частина, тобто при вулиці Олександра Невського (колись Крупецькій). Млинів було кілька, мабуть, на фото потрапив той, що стояв
при річці Слонівці (згодом приміщення переобладнали й добудували – там діяв
військовий завод радіоелектронної апаратури).  Церква збереглася. Погруддя царя відкрили при
народній школі (в останні
десятиліття у цьому приміщенні працювали дитсадок, загальноосвітній ліцей), пам’ятник підірвали австрійці в 1914-му. А ось будинок офіцерських
зборів і аптека могли бути десь у центральній частині міста. Але де? Про офіцерський будинок довелося чути
версію від старожилів, що стояв у районі теперішньої церкви Різдва Богородиці,
при вулиці Садовій, але був знищений у роки Першої світової війни.
 
Факти з минулого
Радивилова завжди цікавили його жителів, тим більшого значення набувають вони з
огляду на підготовку до наміченого на 2014 рік відзначення 450-річчя міста.
 
Володимир ЯЩУК.

Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

 

Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

 

Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

 

Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

 

Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

 

Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

 

Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

 

Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

 

Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

 

Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

 

Радивилів на поштових листівках сторічної давнини

 


 

 

 



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *