Pages

Categories

Search


Музей-заповідник \”Поле Берестецької битви\”

by
Грудень 28, 2007
НОВИНИ
No Comment


Державний історико-меморіальний заповідник “Поле Берестецької битви” відомий в усіх куточках нашої країни й далеко за кордоном.

Саме тут, біля сіл Пляшева, Острів, Солонів, Рідків, Митниця, у роки Національно-визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького в 1651 році відбулася одна зі значних битв в історії України. Козаки, селяни зійшлися у смертельному бою з поневолювачами рідної землі – польською шляхтою.

Король Ян II Казимир протягом місяця збирав армію у місті Сокаль (тепер Львівської обл.) й у червні перевів її під містечко Берестечко, де на правому березі Стиру було влаштовано укріплений табір 150-тисячної армії. Б. Хмельницький, зібравши своє 100-тисячне військо і дочекавшись прибуття союзника – кримського хана Іслам-Гірея III на чолі 30 тисяч кіннотників, теж вирушив під Берестечко.


Державний історико-меморіальний заповідник “Поле Берестецької битви” відомий в усіх куточках нашої країни й далеко за кордоном.

Саме тут, біля сіл Пляшева, Острів, Солонів, Рідків, Митниця, у роки Національно-визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького в 1651 році відбулася одна зі значних битв в історії України. Козаки, селяни зійшлися у смертельному бою з поневолювачами рідної землі – польською шляхтою.

Король Ян II Казимир протягом місяця збирав армію у місті Сокаль (тепер Львівської обл.) й у червні перевів її під містечко Берестечко, де на правому березі Стиру було влаштовано укріплений табір 150-тисячної армії. Б. Хмельницький, зібравши своє 100-тисячне військо і дочекавшись прибуття союзника – кримського хана Іслам-Гірея III на чолі 30 тисяч кіннотників, теж вирушив під Берестечко.

Головна битва відбулась 30 червня 1651 року (у тутешніх краях тоді вже користувалися новим календарним стилем). Король поділив свою армію: ліве крило на чолі з гетьманом М.Калиновським і князем Я. Вишневецьким стояло поблизу Солонева; центр під його, короля, командою із зосередженою тут кіннотою, іноземною піхотою та усією артилерією розташувався на схід від табору; праве крило на чолі з великим коронним гетьманом М. Потоцьким перемістили під ліс Курасівщина (поблизу Рідкова).

Козацько-селянська армія зайняла поля на захід від Острова і Пляшевої, кримські ординці – пагорб між Островом і Митницею.

Битву розпочав Я. Вишневецький атакою кінноти. Зазнавши втрат, повернувся. Тоді центральна частина польської армії вдарила на кримських татар, які, не витримавши артобстрілу, втекли з поля бою. Причому захопили Б. Хмельницького, який спробував їх зупинити. Битва тривала до ночі, українським військом керували полковники Іван Богун, Филон Джалалій, Матвій Гладкий та інші. Уночі козаки відійшли на теперішню територію села Острова, на лівому березі Пляшівки навколо табору насипали потужні земляні вали і впродовж десяти днів витримували облогу. Обраний наказним (тимчасовим) гетьманом Іван Богун вирішив рятувати армію – треба було вивести її через річку й болота. Більшість полків 10 липня вийшла з оточення, однак на переправах через болото багато повстанців загинуло, козаки втратили обоз і артилерію.

Після відступу на Київщину в районі Білої Церкви полки почали з’єднуватися. Невдовзі вони заявили про себе як про сильну армію у битві під Батогом.

Болота правого берега Пляшівки в багатьох місцях до сьогодні зберегли сліди трагедії. Неподалік колишньої переправи є болотне озерце, назване Козаковою Ямою. Перекази пов’язують його із загибеллю останнього захисника табору – козака, який відкинув пропозицію короля здатися. Поблизу Козакової Ями, на пагорбі, –старовинне кладовище, на якому жителі навколишніх сіл поховали вбитих повстанців і поставили кам’яні хрести (на одному вирізьблено дату „1651”). На північ від кладовища можна побачити оточений болотами острів Гайок, де зупинив польсько-шляхетське військо загін із трьохсот козаків. Цілий день вони вели нерівний бій, гордою відмовою відповіли на пропозицію здатися і замість безславного життя у неволі обрали почесну смерть із зброєю в руках.

У 1910 – 1914 роках на острові Журавлиха побудовано величний храм-пам’ятник – Георгіївську церкву, у підземеллях якої зберігаються численні кості героїв, які загинули на полі бою під Берестечком. Церква збудована архітектором Володимиром Леонтовичем за проектом, розробленим під керівництвом архітектора Олексія Щусєва Володимиром Максимовим, її західну зовнішню стіну утворює іконостас із картиною “Голгофа” Івана Їжакевича. Внутрішнє облаштування триярусного храму вражає відвідувачів художнім оформленням.

У 1912 році з Острова на Журавлиху було перевезено Михайлівську церкву, один із кращих зразків української дерев’яної архітектури середини XVII століття. У ній, за народними переказами, напередодні битви побував Б. Хмельницький. Церкви з’єднані підземним ходом, прокладеним до саркофага з козацькими кістками.

У 1966 році створено музей-заповідник „Козацькі могили”. Крім церков, у заповідник входить двоповерхова споруда колишніх келій скита, де розміщено музей. В його експозиції зібрані унікальні речі, знайдені під час багаторічних розкопок під керівництвом доктора історичних наук Ігоря Свєшнікова. У 1991 р. відкрито пам’ятник козакам. У 2001 р. за сприянням облдержадміністрації було виконано великий обсяг робіт із благоустрою.

Свято-Георгіївська церква використовується як парафіяльна, тут відбуваються богослужіння. Діє Свято-Георгіївський чоловічий монастир.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *