У Радиви­лові презентував свою щойно випущену в дніпро­петровському видавництві книгу "60 кроків катарсису" власний кореспондент газети "Урядовий кур'єр" по Запорізькій області, колишній працівник радивилівської районної газети "Прапор перемоги" Андрій-Тарас Багнюк.

З Радивиловом, як пи­ше він у своїй публіцис­тично-ав­тобіографічній кни­зі, в нього пов'язні важливі фа­кти біографії. Тут утверд­жу­вався як принциповий журналіст, працюючи  заві­дуючим відділом сільського господарства газети "Пра­пор перемоги" в 70-і роки, тут зазнав партійних пере­слідувань за безкомпро­місну громадянську по­зицію, яку врешті-решт підтримали журнали "Пе­рець" і "Журналіст". Ще є і факт трагічний: у Радиви­лові похований син Андрій, у пам'ять про якого Багнюк змінив своє паспортне ім'я Тарас на Андрій.

Трудився як журналіст на Запоріжжі, у Бердянську організував і очолював регіональну газету – одне з перших в Україні видань, опозиційних до корумпо­ваної влади. За непос­тупливість і викривальну гостроту публікацій Андрій Багнюк був жорстоко побитий у службовому кабінеті.

В Україні ім'я журналіста і публіциста Андрія Багнюка стало відомим і попу­лярним, коли запросили на роботу в газету "Україна молода" і був у ній за­порізьким власкором, а також пізніше, коли вже почав працювати в газеті Кабінету міністрів "Урядовий кур'єр".

Стрімке творче зрос­тання і всеукраїнське ви­знання не позначилися на характері Андрія Лаврі­новича – він залишався і залишається людиною скром­ною, простою, щи­рою. Ніколи не забував газети своєї юності – "Пра­пор перемоги", міста, де визначалася його життєва позиція пристрасного, чес­ного журналіста.

Неспроста після виходу книжки "60 кроків ка­тарсису" Андрій Багнюк вирішив презентувати її і в Радивилові.