Pages

Categories

Search


Шолом Алейхем: \”Обкрадають тут усякого з голови до ніг…\”

by
Жовтень 10, 2008
НОВИНИ
No Comment
\"alt\"Шолом Алейхем:
\”Радзивилов — городишко. Нечем похвалиться…
Здесь перебираются украдкой за границу.
Здесь людей обкрадывают с головы до ног…\”

З кінця 18 століття і до початку Першої світової війни, до 1914 року, Радзивилів (Радивилів) був прикордонним містечком у Російській імперії на кордоні з Австрією (Австро-Угорщиною). І хто тільки в той період не перетинав цей кордон, залишаючи про це записи в щоденниках, листах, художніх творах. Про Радивилів згадували полководець Михайло Кутузов, літератори Федір Глинка, Оноре де Бальзак, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Драгоманов, Олексій Купрін та інші, які бували тут. Розповідаючи про долі своїх літературних героїв, згадували Радивилів Лев Толстой („Війна і мир”), Михайло Шолохов („Тихий Дон”), Козьма Прутков. А ось ще деякі згадки про Радивилів (нагадаємо ¬– до 1939 року Радзивилів).
Класик єврейської літератури Шолом Алейхем (1859 – 1916), з повісті „Хлопчик Мотл” (1907): „…Пише нам наш \"alt\"родич Іойна-пекар. Він теж їде в Америку. Він уже на кордоні. Не на тому, де ми переправлялися. Наш кордон не годиться. Тут крадуть постелі, та зате не нападають у лісі з ножами, як напали на нас. Емігранти розповідають, що є кордони, на яких роздягають догола і відбирають усе, що заважає. Але не б’ють. Нас теж не били, але збиралися. Ми мало не померли від страху. На щастя, вистрілили з рушниці. Та я вже розповідав вам, як ми переправлялись через кордон. Ми вже давно забули про те. Не хочеться пам’ятати про такі речі. Правда¸ жінки і зараз ще розповідають про чудеса, які сталися з ними. Та їх перебивають чоловіки, тобто мій брат Еля і наш друг Піня, ы не дають їм розповідати. Піня каже, що він повинен написати про це в газетах. Він вже навіть почав писати нашу історію у віршах. Я вам, здається, вже розповідав, що Піня пише віршами. Вірші про кордон починаються так:

Радзивилов — городишко. Нечем похвалиться…
Здесь перебираются украдкой за границу.
Здесь людей обкрадывают с головы до ног…
Все, что есть, отдашь и скажешь: «Милостив мой бог!»
Счастливо отделался! Спасибо и на том,
Что не угостили на прощанье кулаком,
Что без мордобоя дело обошлось,
Что не пробуравили тебя ножом насквозь…

Це тільки початок, каже Піня. Далі, за його словами, набагато цікавіше. Він, каже, і Броди описав, і Львів, і Краків. І все в риму. Піня щодо цього мастак! У нього все складається в рими”.

                       Підготував Володимир ЯЩУК.

\"\"



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *