Pages

Categories

Search


Радивилівчанин Андрій Грановський Діджей “Струна”. Військовий, який живе музикою

by
Грудень 18, 2015
НОВИНИ
No Comment

ThZQoE9pHvsАндрій Грановський, більш відомий як діджей Струна, увійшов у Топ-100 кращих діджеїв України у напрямках електро-хаус та хаус за версією сайту promodj.com. Як діджей з електрохаусу серед початківців посідає 21 місце в Україні. Вміє грати на шести музичних інструментах: гітара, бас-гітара, акордеон, фортепіано, барабани, баян. І навчився грати на них, не маючи музичної освіти. У себе вдома, у селі Курсики Радивилівського району, має власну студію звукозапису, але зараз частково переніс її до міста Дубно, бо служить тут у Дубенській військові частині старшим солдатом на контрактній основі.

 Коли ти почав займатись музикою?

Андрій: Я з 6 років почав займатись музикою. Скільки себе пам’ятаю, я постійно на сцені, виступаю та співаю. Але у 9-му класі хотів йти вчитись на муляра-штукатура, бо сусід будував кухню, і тоді мене це дуже зацікавило. Але я продовжив займатись музикою, виступав у шкільній команді КВН та на різних концертах. Не ходив до музичної школи взагалі, але граю на 6 музичних інструментах. У Дубенському коледжі культури і мистецтва РДГУ на хоровому відділені, де я вчився, у мене були уроки гри на баяні і фортепіано. Звичайно, теоретичну базу з музики я отримав саме у коледжі. Але до коледжу мене навчила грати на музичних інструментах Діана Войцеховська – сусідка, яка була менша за мене на один рік і ходила у музичну школу. Саме вона стала моїм першим вчителем, розказала, як слухати мелодію та розставляти акорди. І я за вечір навчився розбирати пісню по акордах. Це була пісня Любе «Берези». Хоч там важкі акорди, але у мене було дуже велике бажання навчитись. Відтоді я зрозумів, як грати і щоразу робив це краще і краще.

Чому саме така назва: діджей Струна? І що вплинуло на тебе, аби ти почав займатись діджейством?

 У 2007-2008 році я служив в армії у Генеральному штабі Міністерства оборони, випала мені така честь. І саме армія зіграла важливу роль у моєму виборі стати на шлях звукозапису і любові до діджейства. Струна, бо в армії старші хлопці по призову дізнались, що я вмію грати на гітарі. Я їм заграв, і так отримав псевдонім Струна. Ця кличка до мене так прижилася, що пізніше я сам говорив, що я – діджей Струна. Не планую змінювати назву, бо це вже як частинка мене.

Познайомився з київським діджеєм Метфоксом. Ми з ним дружили. На суботу-неділю нам давали звільнювальні, можна було гуляти по місту. І Метфокс запросив нас до себе додому, де у нього була власна студія. Він показував нам, як писати треки, що потрібно писати все окремо по партіях. Я побачив весь процес на власні очі. Згодом ми почали часто їздити до нього на студію. У голові у мене прокручувалась мелодія пісні, але я не знав, як її записати. Саме армія і Метфокс познайомили мене з діджейством і найголовніше – зацікавили у цій справі. Так я вивчив програму, в якій потрібно було писати музику, і потихеньку ще на нетбуці почав писати треки. Писав на початку так: написав музику, перекинув в MP3 формат, послухав, зрозумів, чого багато, чого мало, і знову спочатку.

 У яких визначних вокальних конкурсах брав участь?

Я їздив на Голос Країни та шоу Україна має талант. Показав свої музичні та вокальні вміння, але на сам кастинг не пройшов. Однак я не зупиняюсь і не засмучуюсь, а працюю далі!

На які теми пишеш пісні?

 На різні теми з життя. Що спадає на думку, про те і пишу. Це залежить від натхнення. Чомусь більшість думає, що я пишу пісні з власного життя. Але бувають ситуації, коли, наприклад, посварились хлопець із дівчиною, а вони мої друзі. Діляться своїми емоціями та почуттям зі мною. Я ставлю себе на їх місце і пишу про це вірш. А буває, приходить натхнення, і в голові крутиться пісня, вона приходить до мене зі словами та мелодією. І я швидко записую її, намагаюсь одразу зафіксувати мелодію, щоб запам’яталась!

 У якому музичному стилі пишеш? Скільки у тебе пісень, який творчий доробок?

 Пишу у напрямках хаус, електро-хаус, реп, електронна музика. Маю наразі один кліп «Незабытые Богом» – на соціальну тему, про проблему наркотиків. З Росії звертались до мене за дозволом транслювати мій кліп на телебаченні, бо їм тема моєї пісні видалася дуже актуальною. В основі мого відео – історія чоловіка, який мав все: гроші, бізнес, сім’ю, визнання. Його друг підсадив його на наркотики. Він втратив все. Згодом вилікувався, але втрачене повернути не зміг. У першому куплеті моєї пісні головний герой вмирає. Це попередження про те, що потрібно задуматись, доки не пізно, щоб у гонитві за задоволенням не втратити власне життя.

Зараз маю 26 вокальних пісень, до яких я написав музику, текст і сам є виконавцем. Також маю більше 50 треків та реміксів. Це мій такий невеличкий творчий доробок, який постійно розширюється.

У мене також є присвята Скрябіну під назвою «Перегорни ті фотографії». У неї входять пісні, вірші і треки. Так я вшановую Андрія Кузьменка, адже мені дуже подобається його творчість.

Також є багато патріотичних пісень. Одна з найвідоміших «Я хочу жити на своїй землі!»

Які твої досягнення?

Увійшов у Топ-100 кращих діджеїв України. Минулого року мені подзвонили з Києва і кажуть: “Увімкни радіо”. Я вмикаю, а там грає моя пісня «Плаче Україна». Вона звучала до річниці загибелі Героїв Небесної Сотні.

 Де ти береш кошти на свої пісні, треки і як плануєш себе розкручувати?

Гроші на свою творчість беру з власної кишені. Мені не потрібно багато коштів, оскільки я роблю майже все сам. Пишу текст, музику, записую. Так, для зйомки кліпу чи трансляції моїх пісень потрібно платити. Але я зараз працюю над рекламою свого імені як діджея. Пишу треки і пісні, і це просто приносить мені задоволення. Постійно працюю, вдосконалююсь, випускаю нові треки – ось моя розкрутка.

 Чи є у тебе друзі, які також мають студії звукозапису і займаються діджейством?

Так, в мене є друзі, які також займаються звукозаписом. І ми часто збираємось, ділимось досвідом, обговорюємо свої проекти. Нам є про що поговорити, оскільки майже у кожного з нас – різні музичні смаки, не всі полюбляють електронну музику

 Ти досі граєш у КВН командах?

 Зараз не граю, але пишу жарти для Мамахохотала шоу. З цього я не маю грошей, але використовую свій творчий потенціал. Знайомий із капітаном цієї КВН команди Ромою Грищуком. Ми познайомилися в Києві на весіллі: я грав там як діджей, а він був ведучим. Ми потоваришували і досі підтримуємо зв’язок.

 Коли ти вперше спробував себе у ролі діджея?

A.: У 2009 відкрився культурно-розважальний клуб «КОКА». Я став там діджеєм і резидентом клубу. Грав під псевдонімом Струна. Потім грав у нічному клубі «Зірка», що у місті Дубно, та в інших нічних клубах.

 Де хотів би побувати? Брав участь у якихось фестивалях для діджеїв?

 Найбільше хочеться поїхати на фестиваль електронної музики Тамерленд, що у Бельгії.

На жаль, у фестивалях участі не брав, але цього року планую поїхати на фестиваль електронної музики «Західна точка», на який вже встигла поїхати моя учениця, яку я вчив діджейству, Краплич Анна (Діджей КоКА). Вона була резидентом фестивалю і вже два роки бере у ньому участь. Також я радий, що моя учениця постійно виступає у різних нічних клубах Рівненської області і не тільки. Мене тішить те, що я зміг допомогти їй. Вона зараз активно працює, виступає і досягла успіху. Для вчителя найкраще, коли його учні стають кращими за нього.

 Які творчі плани ?

 Планую випустити другий альбом, побільше нових треків.

 Чим займаєшся зараз, крім музики?

З квітня місяця знаходжусь на контрактній службі у Дубенській військові частині за званням старший солдат.

 А якщо тобі, як військовому-контрактнику, буде наказ їхати воювати на схід, що ти будеш робити?

 Звичайно піду виконувати свій військовий і громадянський обов’язок. Адже чоловіки для того потрібні, щоб захищати свою країну, рідних та близьких. Я, як військовий, зобов’язаний воювати. Нещодавно з війни на сході прийшов мій старший брат.

 Яка твоя принципова позиція?

 У траурні дні, коли зі сходу привозять наших воєнних побратимів, я не граю у нічних клубах. Як військовий, розумію те, що таке може трапитись будь з ким, бо це війна.

Іван Долюк



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *