Pages

Categories

Search


Про щипці і скрипки. І про Радивилів

by
Травень 18, 2012
НОВИНИ
No Comment

\"\"Стаття з газети \”Літературна Україна\”:

     Про те, як Оноре де Бальзак долав австро-угорсько-російський кордон у містечку Радзивилів (нині — Радивилів) сучасної Рівненщини на шляху до своєї коханої Евеліни Ганської у 1847—1849 роках, розповідають його дев’ять листів начальнику місцевої митниці Павлу Гаккелю. 
Їх уперше переклав українською мовою краєзнавець, письменник із Радивилова Володимир Ящук. Про цю роботу ми запитали у краєзнавця.
     — Як Ви довідалися про ці листи видатного француза?
     — Бальзакознавці зафіксували факт: відомий колекціонер автографів Бальзака Шпульберк де Лованжуль наприкінці XIX століття звернувся до сина Гаккеля — голови кавказького цензурного комітету Михайла Гаккеля, котрий мешкав на той час у Тифлісі, — з проханням надіслати йому всі дев’ять листів, написаних романістом до його батька. 22 жовтня 1891 року син відправив їх колекціонерові. Через кілька десятиліть вони з’явилися у французькому виданні, а згодом частину їх було опубліковано в «Литературном наследии» (Т.31—32. — М., 1937. — C.337—344). Ще в радянські часи мені надіслали цей том із бібліотеки імені М.Салтикова-Щедріна з тодішнього Ленінграда — всього на кілька днів.


\"\"Про те, як Оноре де Бальзак долав австро-угорсько-російський кордон у містечку Радзивилів (нині — Радивилів) сучасної Рівненщини на шляху до своєї коханої Евеліни Ганської у 1847—1849 роках, розповідають його дев’ять листів начальнику місцевої митниці Павлу Гаккелю.   

Їх уперше переклав українською мовою краєзнавець, письменник із Радивилова Володимир ЯЩУК. Про цю роботу ми запитали у краєзнавця.

— Як Ви довідалися про ці листи видатного француза?

— Бальзакознавці зафіксували факт: відомий колекціонер автографів Бальзака Шпульберк де Лованжуль наприкінці XIX століття звернувся до сина Гаккеля — голови кавказького цензурного комітету Михайла Гаккеля, котрий мешкав на той час у Тифлісі, — з проханням надіслати йому всі дев’ять листів, написаних романістом до його батька. 22 жовтня 1891 року син відправив їх колекціонерові. Через кілька десятиліть вони з’явилися у французькому виданні, а згодом частину їх було опубліковано в «Литературном наследии» (Т.31—32. — М., 1937. — C.337—344). Ще в радянські часи мені надіслали цей том із бібліотеки імені М.Салтикова-Щедріна з тодішнього Ленінграда — всього на кілька днів.

Спочатку я перекладав листи з російської, а згодом скористався і надрукованим мовою оригіналу нарисом Оноре де Бальзака «Лист про Київ», який вийшов у Франції 1927 року. Ксерокопію її сторінок надав мені виходець із Радивилова Дмитро Екчинський, котрий проживав у Франції, але неодноразово бував на своїй батьківщині. До перекладу я залучив і його, і французів українського походження Жоржа Лазаренка та Ніколаса де Вонарха-Варнака, які також відвідували Радивилів. Остаточний переклад допоміг здійснити вчитель-поліглот Олександр Трофимюк. Отож, французьке джерело дозволило мені точно відтворити жвавий епістолярний стиль великого письменника.

Докладніше – тут:

(Газета \”Літературна Україна\”, № 7\\5436).


no Responses

  1. Мартин

    Травень 25, 2012, 12:58:11

    Від того, що ти залишився, Радивилову все одно. Як і, наприклад, Зарічному, в якому ти міг залишитися, але не залишився. А ось щодо Львова, то не було куди їхати – там чекали таких ще менше…

  2. Семен

    Травень 23, 2012, 16:54:32

    Гордіться діти!Який талановитий наш район!Г.Чубай,О де Бальзак,П.Козланюк,В.Ящук – письменник краєзнавець.Душа розривається з гордощів.Я дуже вдячний своїм батькам ,що вони не виїхали десь до Львова(Львіва),чи до Ровна(Рівна) і тому я залишився тут.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *