Pages

Categories

Search


Четвертний Михайло Олексійович

by
Квітень 4, 2008
НОВИНИ
No Comment

Герой Радянського Союзу
Четвертний Михайло
Олексійович

(18.12.1911 – 23.3.1944)


Четвертний Михайло Олексійович –
командир танкової роти 136-го танкового полку 8-ої гвардійської кавалерійської
дивізії 2-й гвардійського кавалерійського корпусу 13-й армії 1-го Українського
фронту, лейтенант.

Народився 18 грудня 1911 року в
селі Кадий, нині селище міського типу Костромської області в родині селянина.
Росіянин. Закінчив школу-семилітку в Кадыї, потім Красногорську лісову школу.
Працював техніком лісового господарства в Кадийському райлісхозі, був керуючим
конторою. Потім працював лісничим Кадийского лісництва. В 1933-1934 роках проходив
службу в Червоній Армії. Член ВКП(б) з 1940 року.

У серпні 1941 року знову призваний
в армію й спрямований у військове училище. У грудні 1942 року закінчив бронетанкове училище. У діючій армії із січня 1944 року. Молодий лейтенант був
призначений командиром танкової роти 136-го танкового полку 8-я гвардійської
кавалерійської дивізії. На озброєнні роти були танки американського виробництва
М3 \”Стюарт\” (у радянських документах – М3л – \”легкий\”).

У складі 1-го Українського фронту
брав участь у боях за звільнення України. Звільненні міст Рівне, Дубно, Кременець,
Тернопіль. Радянські з\’єднання, що наступали північніше Дубно, прорвали оборону
гітлерівців і почали рухатися на захід і західніші міста. Танкісти 136-го полку
одержали завдання: вийти на шосе Дубно – Броди, забезпечити просування в тил
кавалерійських частин і відрізати шляхи відступу гітлерівців від Дубно.

Герой Радянського Союзу

Четвертний Михайло
Олексійович

(18.12.1911 – 23.3.1944)




Четвертний Михайло Олексійович –
командир танкової роти 136-го танкового полку 8-ої гвардійської кавалерійської
дивізії 2-й гвардійського кавалерійського корпусу 13-й армії 1-го Українського
фронту, лейтенант.

Народився 18 грудня 1911 року в
селі Кадий, нині селище міського типу Костромської області в родині селянина.
Росіянин. Закінчив школу-семилітку в Кадыї, потім Красногорську лісову школу.
Працював техніком лісового господарства в Кадийському райлісхозі, був керуючим
конторою. Потім працював лісничим Кадийского лісництва. В 1933-1934 роках проходив
службу в Червоній Армії. Член ВКП(б) з 1940 року.

У серпні 1941 року знову призваний
в армію й спрямований у військове училище. У грудні 1942 року закінчив бронетанкове училище. У діючій армії із січня 1944 року. Молодий лейтенант був
призначений командиром танкової роти 136-го танкового полку 8-я гвардійської
кавалерійської дивізії. На озброєнні роти були танки американського виробництва
М3 \”Стюарт\” (у радянських документах – М3л – \”легкий\”).

У складі 1-го Українського фронту
брав участь у боях за звільнення України. Звільненні міст Рівне, Дубно, Кременець,
Тернопіль. Радянські з\’єднання, що наступали північніше Дубно, прорвали оборону
гітлерівців і почали рухатися на захід і західніші міста. Танкісти 136-го полку
одержали завдання: вийти на шосе Дубно – Броди, забезпечити просування в тил
кавалерійських частин і відрізати шляхи відступу гітлерівців від Дубно.

17 березня 1944 року танки
командира роти Четвертного вибили німців з хуторів Осталець і Підбрусень, перерізали
Дубенське шосе й увірвалися в сильно укріплений пункт – сіло Пельча. Поява
радянських танків посіяло паніку, порушила бойові порядки ворога. Супротивник
змушений був залишити село майже без бою. Під час нальоту рота Четвертного
знищила ворожий танк, самохідну гармату, два 85-міліметрових гармати, мінометну
батарею, 4 станкових кулемети, 3 автомашини, 17 візків з вантажами, 2 склади з
боєприпасами й більше 120 гітлерівців. Сміливі дії танкістів забезпечили швидкий
вихід наших частин на шосе Дубно – Львів.

23 березня в районі села Стоянівки супротивник
прорвав оборону й перейшов у контратаку. Понад двадцят \”тигрів\” і
\”пантер\” з десантом на броні спробували заволодіти переправою через
річку Слонівку в селах Підлипки і Підзамче. Позаду, метрах в 250-300, за
танками йшла піхота. Лейтенант Четвертний одержав наказ відрізати піхоту від
танків. Він приховав танки в засідці в селі Стоянівка. Коли німецькі танки
проскочили засідку, радянські танкісти стрімко вдарили їм у тил і скориставшись
раптовістю, танкісти відрізали піхоту. Перейшовши в атаку, вогнем і гусеницями
вони стали знищувати гітлерівців.

Ворожі танки розвернулися, але було
пізно, піхота була знищена. Вони взяли в кільце танки Четвертного. Замість того
щоб дати газ і відійти від переважаючого силою, вогнем і бронею супротивника,
радянські танкісти прийняли нерівний бій. Їхні легкі танки \”Стюарти\” кинулися
на ворога й більше двох годин трималися по геройському. Завдяки безмежному героїзму
екіпажів, що боролися не числом, а вмінням, рота лейтенанта Четвертного втримала
зайнятий рубіж. Сам Четвертний у цьому бої знищив один танк, а інший підбив,
винищив понад 90 солдатів і офіцерів супротивника. Наприкінці бою танк
Четвертного був підпалений, командир обпалений і поранений покинув машину.
Помер від отриманих ран.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від
23 вересня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на
фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками й виявлені при цьому
мужність і героїзм лейтенантові Четвертному Михайлу Олексійовичу
посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Нагороджений орденом Леніна.

Був похований однополчанами на
місці бою, в саду одного з будинків. В 1967 році могила була знайдена й останки
героя перепоховані в селі Підзамче Радивилівського району Ровенської області.

Ім\’ям
Героя названі вулиці в місті Радивилів і селищі Кадий. У місті Рівне на
Театральній площі споруджена дошка з іменами героїв, які боролися за звільнення
Рівненщини від гітлерівських загарбників. Серед імен – ім\’я танкіста Четвертного.
В Кадиї, на будинку де він жив, встановлена меморіальна дошка.


no Responses

  1. Мреє DAD

    Лютий 14, 2012, 09:55:39

    З дитинства знав дещо іншу історію і не таку патетичну, яка появилась у процесі "канонізації" героя. Принаймі, бабця на прізвище Прус, розповідала про це все зовсім інакше. Саме вона забрала пораненого Четвертного до своєї хати, переховувала, лікувала та й похоронила пізніше у своєму саду. Вона ж пізніше повідомила про це поховання. Жила вона у Підлипках. ЇЇ хата була крайньою зі сторони Стоянівки.

  2. iuyeriwq

    Січень 14, 2011, 05:46:05

    goygoygoioi
    lkljlkролдрод момпромпорм пл
    ромрммп

  3. Ant0ha1

    Серпень 19, 2008, 22:38:13

    потрясающе



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *