Pages

Categories

Search


Як Мазепа Новий рік зустрічав

by
Квітень 3, 2008
ПОСТАТІ НАШОГО КРАЮ
No Comment

Новорічні клопоти в усі часи були
схожі: чим накрити святковий стіл, у колі яких людей у щирому спілкуванні
провести особливу ніч. Колись так само, перебуваючи в нашому краї, переймався
цим і гетьман Іван Мазепа. У новорічні дні 1706 року випало йому не раз
проїхатися з Кременця на Броди, а звідти у Дубно, мабуть-таки, побував і в
Радивилові.

Справа в тому, що ще з осені 1705
року, під час Північної війни, йому з козаками, виконуючи завдання Петра І,
довелося втихомирювати заворушення на Правобережжі, викликані чварами серед
польської шляхти. Квартирував із військом у Дубні. І вже тоді, очевидно,
виношував плани зближення зі шведським королем Карлом ХІІ – той міг би стати
союзником у прагненні Мазепи протистояти політиці Петра І в Україні.

Ось як про цю сторінку біографії
Івана Мазепи розповідає \”Історія Русів\”: \”Гетьман, не виходячи з
Польщі, розташував війська свої на зимові квартири у частині Галичини і мав
головну квартиру в місті Бродах, а звідтіль приходив узимку з легким корпусом до
міста Мінська і був при тому в місті Слуцьку, начебто для нарад з польськими
вельможами про способи подальшого ведення з шведами війни із кращим, супроти
попереднього, успіхом; вернувшись до Бродів, привів він із собою кількасот
польських охочих з жовнірства їхнього, нібито прихильних до партії попереднього
короля Августа і за гнаних прибічниками нинішнього короля Лещинського…\”

Новорічні клопоти в усі часи були
схожі: чим накрити святковий стіл, у колі яких людей у щирому спілкуванні
провести особливу ніч. Колись так само, перебуваючи в нашому краї, переймався
цим і гетьман Іван Мазепа. У новорічні дні 1706 року випало йому не раз
проїхатися з Кременця на Броди, а звідти у Дубно, мабуть-таки, побував і в
Радивилові.

Справа в тому, що ще з осені 1705
року, під час Північної війни, йому з козаками, виконуючи завдання Петра І,
довелося втихомирювати заворушення на Правобережжі, викликані чварами серед
польської шляхти. Квартирував із військом у Дубні. І вже тоді, очевидно,
виношував плани зближення зі шведським королем Карлом ХІІ – той міг би стати
союзником у прагненні Мазепи протистояти політиці Петра І в Україні.

Ось як про цю сторінку біографії
Івана Мазепи розповідає \”Історія Русів\”: \”Гетьман, не виходячи з
Польщі, розташував війська свої на зимові квартири у частині Галичини і мав
головну квартиру в місті Бродах, а звідтіль приходив узимку з легким корпусом до
міста Мінська і був при тому в місті Слуцьку, начебто для нарад з польськими
вельможами про способи подальшого ведення з шведами війни із кращим, супроти
попереднього, успіхом; вернувшись до Бродів, привів він із собою кількасот
польських охочих з жовнірства їхнього, нібито прихильних до партії попереднього
короля Августа і за гнаних прибічниками нинішнього короля Лещинського…\”

З Дубна й Бродів гетьман часто
навідувався до княгині Ганни Дольської на хутір Біла Криниця біля Кременця.
Княгиня була в родинних зв\”язках із підтриманим шведами познанським
воєводою Станіславом Лещинським, який волею обставин став польським королем.
Можна було б і з ним обговорювати перспективи входження України до Речі
Посполитої на умовах повноправної автономії, проте не залишалося сумнівів:
верховенство в політиці все-таки матиме Карл ХІІ. А тут ще й царський посланець
на Волинь Олександр Меншиков заповзявся розпоряджатися козаками, не беручи до
уваги думку гетьмана. Причому цар ще й заохотив його сатрапські вихватки, надавши
у володіння Корець і Полонне.

1706 рік Іван Мазепа зустрічав у
гостинному двоповерховому палаці Дольської.- його запросили бути хрещеним
батьком онука Ганни. Бенкетували дві доби, майже безперестанку. При вишуканих
напоях та наїдках добре точилася розмова, раз у раз зринала пісня. Мазепі
приписують авторство кількох пісень. Людиною він був і справді поетичною,
непересічною. Щедро підтримував будівництво та відновлення церков, був
меценатом мистецтва. Чи ж не прояв це особливого складу вдачі: більш як у 60
літ закохатися в юну Мотрю Кочубей? Його листи до неї – то свідчення
піднесеності, окриленості і смішної наївності водночас. Та Новорічні турботи
1706-го були далекі від ліризму. В одному з тестаментів зберігся запис, що
після двох днів святкувань Мазепа з княгинею Дольською вирушили з Білої Криниці
на Броди. Він позичив їй під заклад маєтку в Чорному Острові 10 тисяч дукатів.
Важко сказати, навіщо. Принаймні не для розваг. Приятелювання з Ганною
(ймовірно, попервах то було й щось більше) Мазепа, безумовно, використовував і
з політичною метою – для з\”ясування настроїв шведського двору та передумов
угоди зі Швецією. Коли згодом Ганна недвозначно в листах натякнула про свої
претензії на почуття Івана Мазепи, той поставився до цього показово легковажно.
Утім, тут багато неясного. Адже одного разу після перебування з царевичем
Олексієм у Жовкві гетьман попросив його їхати, а сам завернув до Кременця, на
Білу Криницю. Затим княгиня надсилала листи Мазепі у Львів, Київ. Але той
попросив Пилипа Орлика, аби склав чемну відповідь із проханням більше не
писати. Що стало причиною охолодження в стосунках – вік Ганни (поза 50 літ), її
переконання чи легковажність залицяльника, не довідався ніхто.

А
новорічні гуляння під Кременцем залишилися однією з романтичних сторінок у
біографії гетьмана.

Володимир Ящук

http://bitep2005.narod.ru/radyvyliv.index.htm



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *