Pages

Categories

Search


Спогади єпископа

by
Лютий 10, 2013
ПОСТАТІ НАШОГО КРАЮ
No Comment

\"\"     Народився я в с.
Дубинах, Крупецької ґміни Дубнівського повіту на Волині. Належали ми до парафії
в Козині, З км ходу. Коло села проходив шлях, який вів з Дубна до Берестечка,
по ньому колись провадив Богдан Хмельницький своїх козаків битися з поляками за
волю України. «Історичний це шлях», – казав мій тато. При поправі дороги
знайшли козацькі речі: люльки, шаблі, які передали до музею у Львові. Коло
Берестечка недалеко знаходився славний Почаїв з великим монастирем на 300
монахів, зі своїми садами, полями і школами. Під час нападу турків на цей
монастир мав його охоронити своїми молитвами наш дубнівський монах Іов Залізо,
що переселився з Панталії сюди, щоб розбудовувати цей монастир, який заснували
монахи Києво-Печерської Лаври після монгольської навали на Київ.

     Небагато ще міг я
зрозуміти з оповідей мого тата про ці справи, бо мені було 5 років. «Незадовго
підеш до школи, довідаєшся більше», – казав батько. – «Я вже хочу іти до
школи», – казав я татові. – «Ти не можеш, ти ще замалий». Я почав плакати, що
хочу до школи зараз, не було ради. Запровадив мене тато до класу і попросив
вчителя посадити мене на останній лавці. Учитель нашого села називався Григорій
Хвоєвський, дав він мені альбом птахів, щоб я оглядав, наказав сидіти тихо.

 ПАЇСІЙ, ЄПИСКОП САВТ БАВН
БРУКСЬКИЙ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ США (ВАСИЛЬ ІВАЩУК)

 Мої передшкільні роки (спогади)

 2 березня 1996 року

 Народився я в с.
Дубинах, Крупецької ґміни Дубнівського повіту на Волині. Належали ми до парафії
в Козині, З км ходу. Коло села проходив шлях, який вів з Дубна до Берестечка,
по ньому колись провадив Богдан Хмельницький своїх козаків битися з поляками за
волю України. «Історичний це шлях», – казав мій тато. При поправі дороги
знайшли козацькі речі: люльки, шаблі, які передали до музею у Львові. Коло
Берестечка недалеко знаходився славний Почаїв з великим монастирем на 300
монахів, зі своїми садами, полями і школами. Під час нападу турків на цей
монастир мав його охоронити своїми молитвами наш дубнівський монах Іов Залізо,
що переселився з Панталії сюди, щоб розбудовувати цей монастир, який заснували
монахи Києво-Печерської Лаври після монгольської навали на Київ.

     Небагато ще міг я
зрозуміти з оповідей мого тата про ці справи, бо мені було 5 років. «Незадовго
підеш до школи, довідаєшся більше», – казав батько. – «Я вже хочу іти до
школи», – казав я татові. – «Ти не можеш, ти ще замалий». Я почав плакати, що
хочу до школи зараз, не було ради. Запровадив мене тато до класу і попросив
вчителя посадити мене на останній лавці. Учитель нашого села називався Григорій
Хвоєвський, дав він мені альбом птахів, щоб я оглядав, наказав сидіти тихо. 

 

Повний текст – тут:

http://jasc51.io.ua/s97009/spogadi_piskopa_paesiya_vasilya_ivashchuka_ssha 


 





Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *