Pages

Categories

Search


Будівництво курників та бройлерних агрокорпорації “Крупець” у с.Срібному. Погляд з різних точок зору

by
Березень 27, 2014
РАДИВИЛІВЩИНА
No Comment

    Непростим виявився сход села Срібного 16.03.2014 року. Мала можливість
громада і переглянути інтерв’ю директора
АК
\”КрупецьВ.О.Варфалюка, в якому він заявив про
будівництво ще одного майданчика в с.
Срібне на 200 тис. голів і доведення
бройлерів в оборот до 3 млн., а також про
будівництво забійного цеху. На сході села сільський
голова В.В.Протас запевнив, що інформації
про будівництво він не має і що протягом
двох років точно будувати не будуть. То
що? Громаді, жителям села сидіти і чекати,
коли за вже зведеними високими огорожами
виростуть курники? А тоді що? Публікуємо статті, які відображають різні точки зору на це питання.

    Мала можливість
громада і переглянути інтерв’ю директора
АК
\”КрупецьВ. О. Варфалюка, в якому він заявив про
будівництво ще одного майданчика в с.
Срібне на 200 тис. голів і доведення
бройлерів в оборот до 3 млн., а також про
будівництво забійного цеху. Людей села
це схвилювало. У долині мальовничого
села – курники. На сході села сільський
голова Протас В. В. запевнив, що інформації
про будівництво він не має і що протягом
двох років точно будувати не будуть. То
що? Громаді, жителям села сидіти і чекати
коли за вже зведеними високими огорожами
виростуть курники? А тоді що? Тоді буде
пізно.

    Ні
сільський голова, ні депутати не
спромоглися у минулому скликати якомога
більше нас на схід села, але цього разу
нас багато. З року в рік на схід села
приходить жменька людей. Це сільській
раді на руку. Нас приспали на довгі роки
завдяки сільським головам, депутатам,
які, очевидно потрапляли в залежність
від директора АК
\”КрупецьВ. О. Варфалюка, і тільки не в залежність
від інтересів людей. Де ви, попередні
сільські голови, Заєць В. А., Зубов С. В.?
Чому ви не з людьми? Чи вас не пускають
старі вуздечки?

   Виступив
сільський голова Протас В. В. Кількома
реченнями прозвітував: окультурено
центр села, обгороджено дитячий садочок,
\”відкривставку медсестри на три села; поділився
що планує на 2014 рік, а саме виробити
паспорт на сміттєзвалище, яке вже
функціонує, поремонтувати дорогу, на
яку виділяють 1 млн. грн.. А чому сільська
рада має ремонтувати вуличні дороги,
які пошкоджують автівки АК \”Крупець”
, що возять буряки, кукурудзу і найважча
техніка, що обробляє поля. Чому не їздять
польовими дорогами? Нехай той господар
ладнає дороги, що їх псує.

    То що ж то
за звіт сільського голови? Не названо
ні одної суми приходу, ні тобі суми
витрат. Кому допомогли, що зробили? Це
ж цілий рік жили. І тим більше, що
окультурення центру села і загорожа
садочка в активі дирекції АК
\”Крупець. Навіть його, сільського голови,
присутності не було на той час. То якими
ж коштами розпоряджалася сільська рада
і чи були ці кошти? Нічого люди не
дізналися, що планувала сільська рада
на 2013 рік, чим жила? Навіть те, що мали
загородити сміттєзвалище, то й про нього
забули. Бо і досі сміття по лісі порозкидане
і по водоймищах порозносилося. А от
віддати ставок (більше 34 га) в оренду,
вилучивши його – зробила і навіть без
дозволу громади. А навіщо тоді було
збирати в 2011 році в травні людей? І навіть
тоді голос громади не був би марним. І
ставок був би сільським – для людей і
ловили б рибу – як і сто років тому. Це
ж річка в якій море дикої риби було. А
тепер плати 50 грн., та ще й нічого не
зловиш, подейкують що про це теж
поклопоталися. Дику рибу вибили, дамбу
зробили та ще й парилку над річкою. А
відходи куди? На це влада спокійно
дивиться і санстанція, це нічого. Одній
людині все, а громаді села нічого, бо
ми, за словами батька орендаря
\”темнілюди”.

    Землі під
випас худоби – не має. Це при тому, що
раніше, кажуть, виділяли землю під
пасовище. Може, цю землю віддали людям
на пай, які один день працювали в колгоспі.
Чому було б пай, хай і менший, вчителям,
вихователям і ін.., що також працювали
і працюють в селі.

    Горять
електроприлади, слабке світло – потрібно
сильніший трансформатор. Всі знають, а
допомогти в цьому можуть і депутати
облради. Питань на сході виникло чимало.
Відповідей не одержали. Директор АК
\”КрупецьВ. О. Варфалюк не приїхав на схід села,
знехтувавши запрошенням. Хоча напередодні
їздив вулицями, шукав зустрічі, обіцяв…
З метою отримати від громади добро на
будівництво. Думаю згоди не буде – ні
тепер, ні через два роки. І не купить нас
ні окультуреним центром села, ні
європейською авто зупинкою, вирізкою
плодових дерев, біля старої колгоспної
їдальні, що так рясно родили.

    Пишу від
імені всіх людей і себе, але не від тих,
які бояться сказати правду.

    Наступний
схід села має відбутися в першу неділю
травня. Яким йому бути, які рішення
будуть – це залежить і від клопіткої
праці сільського голови, депутатів
сільської ради, жителів села Срібне.
Надіюся почути детальний звіт роботи
і реальні плани. Хай виступлять депутати,
що вони зробили для людей, хотіли б
відчути підтримку, розуміння і від
представників районної ради. Щоб люди
переконалися, що ще не все втрачено.
Адже кожен хоче жити в мирі і злагоді і
не боятися, що принесе завтрашній день.

Жителька
с. Срібне Дацюк
Алла Михайлівна.


За майже 40 років моєї праці в
сільському господарстві я вперше зіткнувся з такою претензією. Всяко бувало,
але щоб казали «нам не потрібне виробництво» – це вперше.

Звичайно, загальна думка села
інша, та є категорія людей, які проти розвитку Срібного. Ос­новні ініціатори
критики агрокор­порації \”Крупець\” – декілька людей, які лише живуть у Сріб­ному,
а працюють в іншій міс­цевості, а також декілька пенсіо­нерів. їм виробництва
не пот­рібно, та реалії інші – багато жи­телів, села звертаються до мене за
працевлаштуванням – це ті, хто хочуть і жити в Срібному, і пра­цювати там,
хочуть отримувати достойну оплату.
А тепер читачам я розповім, як воно дійсно є. Місце, по якому є претензії, – це тваринницька ферма агрокорпорації \”Крупець\” на краю села, на якій з 1970-их років утримувалися ВРХ і свині. Приміщення
з роками прийшли у не експлуатаційний стан, оскільки були збудовані за старими
техно­логіями. Ми вирішили цю пло­щадку відродити і на меті є ство­рення
декількох напрямків аг рарного бізнесу, що дасть додат­ково залучити на роботу
40-60 жителів Срібного. Мабуть, кож­ному зрозуміло, що на тварин­ницькій фермі
в селі має бути такого ж напрямку бізнес. Оста­точне рішення ще не прийняте – є
ідеї, але все треба прорахувати і зважити, адже це багатоміль­йонні інвестиції.
Тим більше, ні одна гривня не буде вкладена у реконструкцію, допоки не будуть
всі дозвільні документи від сані- тарно-ветеринарних служб, арх- будконтролю і
т. д.

Я стояв і стою на тому, що без
виробництва будь-яке село прийде в занепад, молодь виїде і таку картину зараз
можна спос­терігати на теренах нашого району.

А тепер щодо сходу села. От­римавши
лист від сільського го­лови, я ініціював збори пред­ставників громади села
Срібного: були депутати сільської ради, районної ради від Срібного, свя­щеники
та інші. При спілкуванні я зрозумів, що цей схід села хочуть провести з певними
маніпуля­ціями, щоб на критиці нашого під­приємства підняти собі авторитет.
Тому ми обговорили питання, що стосувалися відносин громади і агрокорпорації в
спокійній атмос­фері. Скажу чесно, більшість проблем у Срібному, про які я
почув, відносяться до компетенції держави. А наше завдання – пла­тити податки,
яке успішно ми ре­алізовуємо. Якби всі кошти, що нами сплачуються а Крупецьку
сільську раду, громада могла б використати – були б і асфаль­товані дороги,
перекритий дах будинку культури в Крупці, прид­баний трансформатор і інше. Але
парадокс ситуації в тому, що кош­ти то не віддає казначейство, то частину
забирає влада на інші сільські ради, тому по статистиці Крупецька сільська рада
ніби має кошти, а реально – ні. Щоб я не був голослівний – наведу декілька
цифр. Валове виробництво \”сіль­ськогосподарської продукції на­шого
підприємства по району складає 50%. В 2013 році агро- корпорація сплатила в
Крупецьку сільську раду більше 3,3 млн. грн., а всіх податків у бюджет України
сплачено майже 11 млн. грн. Крім того, з власного при­бутку виділяємо кошти на
потреби громад району. Для жителів Сріб­ного у 2013 році було виділено 40 тис.
грн. на будівництво храму, на благоустрій центральної час­тини села надано 35
тис. грн., постійно виділялася техніка для підгортання смітників, розгор­тання
снігу. На території Крупець- кої сільської ради створено 200 робочих місць, з
яких 50 пра­цівників – жителі Срібного і Замі- щини. Середня нарахована оплата
праці в агрокорпорації 4-6 тис. грн. (не в конвертах, а офіційно!). Це один з найбільших показників
у Рівненській області. І, мабуть, саме такий стан справ багатьом не
подобається, та заздрість – не найкращий супутник у житті. Критиканам, напевно,
спалося б спокійніше, якби на території Кру- пецької сільської ради була роз­руха
і безробіття. Тому наша мета – розвиватися, будувати, ство­рювати робочі місця з високими
оплатами праці. Це есе ми робили і будемо робити лише згідно з чинним
законодавством.

Для нас європейська Україна
починається не з балачок і кри­тики, а з праці та чесно спла­чених податків.

Володимир ВАРФАЛЮК, директор
агрокорпорації «Кру­пець».


Відбувся схід села жителів Срібного. На черговий звіт виконавчої влади
громадяни прийши із бажанням отримати достовірну інформацію про стан справ у
сільській раді.

Я, як Крупецький сільський голова, виступив із звітом за 2013 рік.
Передмовою до останньої частини розповіді стало окреслення реалій
суспільно-політичного життя сіл у контексті стану справ у державі. Щодо
зробленого, то відомо, що серед об\’єктів дош­кільної освіти садочок села Сріб­ного
є зразковим (не залишимо його поза увагою і цього року). У 2013 році
замінено вхідні двері на металопластикові за кошти сільської ради, замінено
електро­проводку в харчоблоці, виго­товлено документацію і встанов­лено
блискавкозахист у садочку. Також з метою попередження ди­тячих захворювань було
введено 0,5 ставки медичного працівника. Керівництво агрокорпорації \’\’Кру­пець\”
взяло на себе витрати на обгородження та встановлення фіртки і брами. Також
облаш- тували прилеглу до садочка те­риторію. За період мого голо­вування у
сільській раді села Сріб­не і Заміщина були одними з перших освітлені у нічний
час.

Оплату за використання електроенергії
здійснює також сільська рада. Жителі Срібного власноруч створили стихійні
сміттєзвалища, які також прибирали за рахунок сільської ради і агрокорпорації \”Крупець\”.
Протягом року тери­торія, відведена під сміттєзва­лище, зачищається. А власне
стан ’ сміттєзвалища залежить тільки від жителів прилеглих сіл. Адже люди,
вивозячи сміття, скидають його, де завгодно, лише не там, де встановлено. У
зимовий час дороги розчищаються від снігу.

Центр села, який не рес­таврувався
та не поновлювався довгі роки, був суттєво онов­лений. Для комфортного очіку­вання
маршрутних автобусів була встановлена сучасна зупинка із накриттям. Для
естетичного довершення змін були висадженні туї та окультурена центральна те­риторія.
Профінансувало ремонтні роботи та благоустрій на про­хання сільської ради
керівництво агрокорпорації \”Крупець\”.

Ще одна важлива для місцевої
громади проблема була вирішена у році, що минув. Обіч школи та бібліотеки росли
осики, які ста­новили небезпеку як будівлям, так і населенню. Зрізати звичайним
методом було ризиковано, тому для того, щоб унеможливити негативні наслідки, булла
викликана бригада, яка
спеціалізується на проблемній вирізці дерев. Пере­дувало цьому отримання
дозволів у відповідних органах нагляду. На жаль, серед запланованого на цей рік
не вдалося лише замінити та придбати побутової техніки та електроприладів у
садочки, що зумовлене нестачею коштів, які держава не перерахувала на рахунки
сільської ради, хоча ми неодноразово зверталися із про­ханням у відповідні
районні ор­гани. Також не встигли провести паспортизацію сміттєзвалища в
урочищі Осикове – через ненад ходження планових коштів. У на­шої громади є
велика проблема щодо фінансових відносин з державою, адже область не проплатила
по рахунках сільської ради ще за червень 2013 року, хоча кошти ці формально вва­жаються
коштами місцевого бюд­жету. Загалом було відчутно певне невдоволення серед насе­лення
через ситуацію в державі та невідповідне фінансування.

Прозвітувавши, я перейшов до
наступної частини розмови – про плани розвитку на майбутнє. Було озвучене
власне бачення реконструкції важливих об’єктів та розвитку конкретних напрямків
у місцевому управлінні. Вже на даному
етапі поновлено договір паспортизації сміттєзвалища, що буде незабаром
зареєстрований і введений в дію. Серед фінансово важливих робіт планується заас­фальтувати
вул. Зелену, на що у місцевому бюджеті вже запла­новані кошти. Турбувало громад­ський
актив питання виділення землі під нове кладовище. Після обговорення та
погодження ми домовилися цьогоріч оформити, відвести та погодити зі всіма від­повідними
органами землю. Сіль­ська рада зобов\’язалася виділити кошти та встановити
вуличні ліхтарі на вул. Озерній, звичайно, за умови надходження коштів і
можливості їх використання.

На зустрічі громадяни мали
можливість поставити питання та виступити з конструктивною кри­тикою. Декого
хвилювало анон­соване будівництво нових пташ­ників на території тваринницької
ферми агрокорпорації \”Крупець\”. Представники влади запевнили, що
будівництво не розпочнеться раніше законом встановлених строків та допоки не
будуть зіб­рані відповідні дозволи та офор­млена належним чином доку­ментація.
   

Володимир ПРОТАС, Крупецький сільський голова.


Будівництво площадки для
вирощування курей-бройлерів кількістю до 150 тис. голів згідно з Державними
санітарними прави­лами планування та забудови на­селених пунктів, затверджених
на­казом Міністерства охорони здо­ров\’я України від 19.06.1996 р. №173 і зареєстрованих в Мінюсті України
від 24 липня 1996 р. за № 397/1404, можливе на віддалі не ближче 300 м від
населеного пун­кту, за погодженням екологічної, санітарно-епідеміологічної та
ве­теринарної служб. Оскільки будів­ництво такої площадки неможливе на території колишньої молочно­товарної
ферми і тракторної бри­гади, мною на вимогу керівництва агрокорпорації
«Крупець» було проведено детальне обстеження прилеглих територій Срібного і ре­комендовано,
за необхідності нарощування виробництва курей-бройлерів, – розміщення такої
площадки на території колишнього кагатного поля – за погодженням відповідних
служб.

Омелян ІСЬКІВ,
начальник управління
ветеринарної медицини в Радивилівському районі.

 

 

 



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *