Pages

Categories

Search


Таємниці городища в Перенятині

by
Вересень 18, 2012
РАДИВИЛІВЩИНА
No Comment

\"\"Чергову велосипедну прогулянку з
фотоаппаратом вирішив
присвятити Перенятинському городищу,
про яке доводилося писати не раз. Від Радивилова їхав не авторасою на Почаїв, а
малолюдними сільськими вуличками і польовими дорогами (від ставу в Батькові
повз Башарівку на перенятинські Старики, що звіддаля привертають увагу церквою
на пагорбі). Високі вали на лівому березі річки Слонівки бентежать уяву щоразу,
коли їх оглядаєш, адже нагадують про колишнє оборонне значення цього поселення.
Років триста-чортириста тому тут вирувало зовсім інше життя, адже Перенятин
вважався містечком, куди стікалися на ярмарки торговці з усіх околиць. Знайдені
тут монети 16-17 століть вказують на те, що приїздили сюди крамарі і з далеких
країв – як-не-як, місцеве населення частіше вело мінову торгівлю: ти – мені, я
– тобі. Археологи виявили на території городища уламки посуду, коробчасті кахлі
для облаштування печей.

Однак городище – це тільки відгомін колишньої величі, адже ці насипні вали
з глибокими ровами навколо центральної частини містечка – дитинця авжеж слугували
частиною фортифікаційних споруд.

Чергову велосипедну прогулянку з
фотоаппаратом вирішив
присвятити Перенятинському городищу,
про яке доводилося писати не раз. Від Радивилова їхав не авторасою на Почаїв, а
малолюдними сільськими вуличками і польовими дорогами (від ставу в Батькові
повз Башарівку на перенятинські Старики, що звіддаля привертають увагу церквою
на пагорбі). Високі вали на лівому березі річки Слонівки бентежать уяву щоразу,
коли їх оглядаєш, адже нагадують про колишнє оборонне значення цього поселення.
Років триста-чортириста тому тут вирувало зовсім інше життя, адже Перенятин
вважався містечком, куди стікалися на ярмарки торговці з усіх околиць. Знайдені
тут монети 16-17 століть вказують на те, що приїздили сюди крамарі і з далеких
країв – як-не-як, місцеве населення частіше вело мінову торгівлю: ти – мені, я
– тобі. Археологи виявили на території городища уламки посуду, коробчасті кахлі
для облаштування печей.

Однак городище – це тільки відгомін колишньої величі, адже ці насипні вали
з глибокими ровами навколо центральної частини містечка – дитинця авжеж слугували
частиною фортифікаційних споруд. Якщо вкладені були надзвичайні зусилля в
насипання пагорбів (землю брали поблизу – залишилися видолинки), то знайшлися
можливості звести дерев’яні стіни з товстих колод із загостреними верхів’ями
(так званий «острог»). На кутах у таких випадках ставили гармати в баштах
(вежах). Земляний вал має прямокутну форму – 180 на 140 метрів. Посередині цю
споруду перетинає сільська вулиця, на території колишнього дитинця – звичайні
селянські двори, городи з розмаїтою рослинністю, як і поза ним. У кількох
місцях для зручності заїзду, вочевидь, уже давно вали розкопані, втім, не
виключено, що в давні часи саме тут існували заїзди в фортецю – з брамами і
перекидними мостами через рів.

У дитинці на два з половиною гектари території повинні були існувати
розкішні за тодішніми мірками палаци для місцевої знаті, тут жили військові,
готові в будь-яку мить стати на захист містечка (по навколишніх краях не
припинялися набіги кримських татар). У випадку небезпеки городище ставало
місцем прихистку для селян, які жили поза дитинцем, а також для їхньої худоби.

Не могли обходитися місцеві жителі й без храму. Але промайнули віки – і
нічого з того не вціліло, окрім валу. А церква, яка стоїть біля нього, зведена
не так вже й давно – 140 літ тому, коли Перенятин як містечко втратив своє
значення. Поряд із церквою – цвинтар, найдавніші захоронення якого вже забуті й
недоглянуті, навряд чи вони старіші за храм.

До речі, назва поселення походить не від того, що тут переймали нападників,
а від того, що надавали пільги в оподаткуванні новопоселенцям і тим самим
зменшували суспільну небезпеку бродяжництва.

Цього разу я вперше обійшов-обїхав городище – а це 640 метрів довжини, сфотографував його з різних сторін. Східна частина валу, розташована на
лузі біля річки, по-особливому мальовнича. Щоправда, в ці дні Перенятинський
став без води, а відтак і річка виглядає як малопомітний струмок у широкому замуленому
днищі. Однак так буває нечасто. В інші часи, коли заїздив сюди, краса природи повною
мірою доповнювала таємничу привабливість валу.

Під враженням від побаченого і продуманого велосипедна поїздка в Радивилів
не видалася обтяжливою, хоча в обидва боки проїхав близько 25 кілометрів.

Володимир ЯЩУК.


А тепер пропоную кілька своїх знімків 

(їх можна збільшувати, кликнувши на
кожному)

Північний вал

Таємниці городища в Перенятині
Таємниці городища в Перенятині
Таємниці городища в Перенятині


Західний вал
Таємниці городища в Перенятині
Таємниці городища в Перенятині
Таємниці городища в Перенятині


Південний вал
Таємниці городища в Перенятині


Східний вал
Таємниці городища в Перенятині


Північно-східна частина
Таємниці городища в Перенятині


Вал біля сільської вулиці
Таємниці городища в Перенятині


Фігура на валу
Таємниці городища в Перенятині


Церква біля валу
Таємниці городища в Перенятині


 



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *