Pages

Categories

Search


У машині часу – крізь десятиліття

by
Грудень 27, 2013
СОЦІУМ
No Comment

       \"\"З майбутнім, традиційно,
пов\’язуть тільки найкращі сподівання. 2014-й – рік 450-річчя Радивилова,
140-річчя освячення Свято-Олександро-Невського храму та  багатьох інших більш або менш вагомих дат і
подій як суспільного, так і приватного значення, рік нових надій і досягнень.
Вони, незважаючи на складності нашого життя, однозначно будуть. У когось
більші, у когось – менші. Докладаймо усіх зусиль, щоб це був рік реалізації
наших мрій, примноження (а не розтринькування) надбань – як духовних, так і  матеріальних. Звісно, усе це знайде
відображення на сторінках газети. І цей літопис життєдіяльності району дасть
змогу наочніше аналізувати реалістичність наших планів і наполегливість дій. А
нині читачам Інтернет-видання «Радивилів.нет»  з допомогою районної газети «Прапор
перемоги» пропонуємо пригадати минуле (для багатьох з вас – добре
знайоме), щоб осмислити, звідки і куди йдемо, що набули і що втратили. 

       \"\"З майбутнім, традиційно,
пов\’язуть тільки найкращі сподівання. 2014-й – рік 450-річчя Радивилова,
140-річчя освячення Свято-Олександро-Невського храму та  багатьох інших більш або менш вагомих дат і
подій як суспільного, так і приватного значення, рік нових надій і досягнень.
Вони, незважаючи на складності нашого життя, однозначно будуть. У когось
більші, у когось – менші. Докладаймо усіх зусиль, щоб це був рік реалізації
наших мрій, примноження (а не розтринькування) надбань – як духовних, так і  матеріальних. Звісно, усе це знайде
відображення на сторінках газети. І цей літопис життєдіяльності району дасть
змогу наочніше аналізувати реалістичність наших планів і наполегливість дій. А
нині читачам Інтернет-видання «Радивилів.нет»  з допомогою районної газети «Прапор
перемоги» пропонуємо пригадати минуле (для багатьох з вас – добре
знайоме), щоб осмислити, звідки і куди йдемо, що набули і що втратили.
 
1974-ий

Газета – орган райкому компартії
України. Першим секретарем райкому партії був М.Хабло. Газета пістрявіла зверненнями ЦК КПРС до партії, до радянського народу, ЦК КПУ,
виступами місцевих парткерівників. У відповідь на це трудові колективи, окремі
працівники брали підвищені соціалістичні зобов\’язання. Тоді це заохочувалося, і справді можна було їх зреалізувати. Не те, що тепер:
роботи катма. А тоді міліція змушувала до праці, нікому не давали лайдакувати.
Тоді Ленін був живіший всіх
живих, всі активно будували комунізм (і багато людей тоді в це вірили, та й
тепер, очевидно, є такі, хто вірять). Шкода, що не збудували… Жили б, мабуть,
значно краще.
Також боролись за великий хліб
1974 року, підвищували активність депутатів і ефективність виробництва. А ще
засуджувався міжнародний імперіалізм, нав\’язувався атеїзм.
1974-ий був визначальним роком
9-ої п\’ятирічки.  Звісно, попереду були
комуністи. Газета регулярно знайомить читачів із їх здобутками. За перші 15
днів січня такого п\’єдесталу слави удостоєні В.Білий, наладчик фурнітурного
заводу, Г.Дідик, доярка колгоспу \”Нове життя\”, М.Дубас, водій
Червоноармійської автоколони Дубнівської АТП, Н.Бортник, доярка колгоспу
\”Маяк\”, К.Цимбалюк, тракторист МБУ №12, В.Краєвський, водій
райоб\’єднання \”Сільгосптехніка\” (\”Прапор перемоги\” за 17
січня).
Попри те, що старалися працювати
якнайкраще,  траплялося й чимало всіляких
негараздів. Про це свідчить матеріал \”Про серйозні недоліки у проведенні
осінніх польових робіт в господарствах району\” під рубрикою \”У
райкомі Компартії України\”. Виявляється, в колгоспах
\”Комсомолець\” і \”Авангард\” незадовільно організовано
збирання і заготівлю цукрових буряків, картоплі, овочів. Надзвичайно низькими
темпами проходить оранка зябу у колгоспах \”Ленінська іскра\”,
ім.Суворова, ім.Стрижака та ім.ХХІ з\’їзду КПРС. У підсумку бюро райкому
зобов\’язало вжити заходів…
То тепер кожна людина сам на сам
із своєю долею. А тоді ти якщо не в щоденнику п\’ятирічки, то в зведенні,
постанові чи… в рапорті. 
1984-ий
Підшивка \”Прапора
перемоги\” за цей рік яскраво свідчить про те, що газета сповна виконувала
визначені їй Леніним-Ульяновим функції організатора, пропагандиста й агітатора.
Одні лиш загаловки чого варті: \”Вибір позиції\”, \”Усе намічене
здійснимо!\”, \”Передумова завтрашніх успіхів\”, \”З піднесеним
настроєм\”, \”З прицілом на нові рубежі\”, \”У відповідь –
праця натхненна\”, \”Майбутнє – за соціалізмом\”… І схоже, що
поки одні виконували соціалістичні зобов\’язання, інші справді думали, як
збудувати соціалізм…
Незважаючи на
заідеологізованість тодішнього життя, люди трудилися, досягали справді хороших
виробничих результатів, був соціально-економічний розвиток, Радивилів, особливо
його центральна частина, розбудовується – насамперед завдяки тодішньому
керівнику району М.Похільченку.
Досвіду передових доярок колгоспу
\”Ленінський шлях\” Г.Кундеус, К.Стрільчук, Н.Савчук присвячено
сторінку \”Рівнятися на п\’ятитисячниць!\” (4 лютого). У цьому ж номері
газети голова колгоспу \”Радянська Україна\” І.Шапран розповідає про
створення хороших умов для змістовного відпочинку працівників ферми
(\”Будинки тваринників\”). Маються на увазі їдальня, магазин,
профілакторій, душова, кімната гігієни жінки…
Показовою для цього часу є і
замітка І.Семенчука, заступника голови комісії по шляховому будівництву і
благоустрою Башарівської сільської ради, бригадира рільничої бригади №3
\”Куди не глянь – новобудови\” (газета за 21 лютого): \”За
п\’ять  років на благоустрій сіл і
поліпшення побутових умов їх жителів витрачено майже 2 мільйони карбованців.
Збудовано 18 житлових будинків, дитячий садок, лікарську амбулаторію.
Прокладено 8 кілометрів доріг з твердим покриттям\”.
Партз\’їзди, партконференції,
БАМ, комсомол, звернення, звіти… Широка палітра різнотем\’я, адже в газеті
працювало 8 журналістів, відповідно до планів усе вибудовувалося на ідеологічній основі.
Смерть Генерального секретаря ЦК
КПРС Ю.Андропова, смерть заступника Голови Президії Верховної Ради СРСР, Голови
Президії Верховної Ради Української РСР О.Ватченка. На зміну старим керівникам
мали прийти нові, мали статися зміни.
1994-ий
У номері за 15 червня
опублікована замітка Георгія  Борового
\”Відродження\” – про те, що у Радивилові, у районі залізничного
вокзалу споруджується ще один православний храм. А ще автор інформує, що до
Другої світової війни у місті налічувалося приблизно 7 тисяч мешканців,
половину з яких становили євреї та поляки, було дві православні церкви, один
католицький костел та декілька єврейських синагог.
Газета за 29 жовтня під
заголовком \”Ще одна школа\” пише, що \”Чудовий подарунок одержали
нещодавно наймолодші жителі села Баранного: будівельники здали в експлуатацію
школу-садок\”. Збудована вона була птахорадгоспом, кошторисна вартість
споруди, як зауважував директор господарства В.Варфалюк на урочистому відкритті
свята, – близько 2 мільярдів карбованців.
А ще 1994-ий пам\’ятний тим, що
уже \”проведено роздержавлення і приватизацію всіх колгоспів, в колективну
власність переведено 41904 гектари. Для більшості господарств уже виготовлені
Державні акти на право колективної власності на землю і постійного користування
нею\”. Про це в інтерв\’ю \”Колективи шукають вихід\” (номер газети
від 19 листопада) розповів виконуючий обов\’язки начальника
райсільгоспуправління М.Котюк. Уже три роки йшла земельна реформа, але
результати роботи сільгоспвиробників загалом не такі, як очікували…
А ще у країні повним ходом йшла
капіталізація державних промислових підприємств. Так, в інтерв\’ю
\”Приватизували шляхом акціонування\” (\”Прапор перемоги\” за
16 липня) голова правління відкритого акціонерного товариства ШТП \”Маяк\”
В.Ткачук розповідає про статутний фонд АТ, про те, що таке акція, про порядок розподілу прибутків… Для
багатьох це й досі вища математика.
У газеті за 5 лютого у замітці
\”Вирішується доля міжгосподарських підприємств\” йшлося про засідання
ради колективних сільгосппідприємств. Працівники Крупецького цеху будматеріалів
(директор Василь Гузінський) звернулися до ради з проханням дозволити приєднати
підприємство до птахорадгоспу… щоб підприємство розвивалося. Дирекція
птахорадгоспу згодна вкладати кошти, але за умови, що цех стане власністю
господарства. Рада не погодилася з такою перспективою. Натомість було створено
спеціальну комісію, яка мала вивчити схожу ситуацію і на міжгосподарському
комбікормовому заводі  та у
міжгосподарській шляхо-будівельній дільниці №15. Закінчується цей матеріал  такими словами \”…назрівають суттєві
зміни. Час покаже, наскільки ефективними вони будуть і чи відбудуться
взагалі\”.
Заголовки газетних публікацій
теж свідчать про цей час – \”Віримо у зміни на краще\” (допис голови
міської ради ветеранів війни і праці І.Ручкіна, 10 серпня), \”А полиці
порожніють\” (оглядовий матеріал про бідний асортимент товарів у магазинах
райспоживспілки, 10 грудня).        
                                             


Василь СЕМЕРЕНКО, журналіст. (Газета \”Прапор перемоги\”).



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *