Мало хто знає, що 7 січня, як у православних християн, чи 25 грудня, як у католиків, - аж ніяк не день народження Ісуса Христа. Неспроста в назві свята використано слово Різдво (рос.- Рождество), яке не позначає жодну іншу подію, окрім цієї, - факту Божественного приходу на землю Немовляти, Превічного Бога.

Немає жодних свідчень, що ізраїльтяни в часи Христа мали який-небудь звичай, пов’язаний із відзначенням дня народження. А в Святому письмі, як можна легко переконатися за електронними текстами, використовуючи систему пошуку, згадки про дні народження стосуються лише фараона (Буття, 40:20) та Ірода Антипи, коли загинув Іван Хреститель (Мт., 14:6; Мк., 6:21). Мало того, проповідник каже, що день смерті кращий за день народження (Екл., 7:1).

А що стосується відліку часу від народження Христа (2009 років), то в цьому певна заслуга скіфського монаха Діонісія Малого (Exiguus), який жив наприкінці 5 - до середини 6 століття. Саме він за вказівкою папи Іоана І узявся за вирахування часу святкування Пасхи, а також здійснив синхронізацію римської і християнської історії. За його підрахунками, Христос народився через 754 роки після заснування Риму (у часи Христа в Римській імперії користувалися і календарем "від заснування Риму" - поряд із більш використовуваним, запровадженим Юлієм Цезарем). Це й поклало початок системі відліку часу "нашої ери", якою користуємося дотепер.

Виповнюється 60 років від дня народження відомого українського поета Григорія Чубая, уродженця села Березинів Радивилівського району. (Вірші - тут).

На жаль, пристрасна і безкомпромісна поезія Григорія зазвучала на повен голос уже після його передчасної смерті в 1982 році, а точніше – з настанням перебудови. А до того замовчувалася, поет зазнавав політичних утисків.

Як згадували товариші Григорія по навчанню в Довгалівській і Козинській школах, писати вірші він почав у ранньому віці, друкувався в газетах "Прапор перемоги" (Червоноармійськ), "Червона зірка" (Дубно). Згодом пробував вступити до Київського університету, однак не прийняли – очевидно, дався взнаки виступ перед пам'ятником Т.Шевченка, де юнак потрактував твори Кобзаря в національно-патріотичному дусі. Повернувшись додому, працював на радіо в Червоноармійську (Радивилові).